ГлавнаяСтихиПереводы и стихи на других языкахПоэтические переводы → Чары ночи.( перевод с украинского).

Чары ночи.( перевод с украинского).

18 апреля 2015 - Михаил Юсин



Легла на домЫ ночи истома,
Огни как свечи-полночный храм.
И воспарили так невесомо
Квадраты-очи оконных рам.

О чары ночи-всё так знакомо,-
Всё так покорно, подвластно вам.
О сколько окон, о сколько комнат !
А сколько судеб, историй, драм ?!

Внутри-тенёта,-жилья приметы,
Там дух тлетворный, там звон монет,
Там люди бьются
И бьют предметы,
В пылу квартирных своих вендетт...

Там угасают творцы, поэты,
Но и выходят порой на свет.

                  *****


Василь Симоненко  
(1935 – 1963) 


ЧАРИ НОЧІ.
Лягла на всьому вечірня втома.
Палає місто, мов дивний храм.
І розтинають ніч невагому
Квадратні очі віконних рам.

Ці чари ночі такі знайомі –
Усі підвладні, покірні вам.
О, скільки вікон у кожнім домі!
А там, за ними, – ідилій, драм!

Там заплітають життя тенети,
Там люди б’ються з останніх сил,
Там так знадливо звучать монети
І рве легені отруйний пил.

Там гинуть вчені, митці, поети, 
Але... Й виходять вони звідтіль.

02.10.1956 
 

© Copyright: Михаил Юсин, 2015

Регистрационный номер №0283775

от 18 апреля 2015

[Скрыть] Регистрационный номер 0283775 выдан для произведения:


Легла на домЫ ночи истома,
Огни как свечи-полночный храм.
И воспарили так невесомо
Квадраты-очи оконных рам.

О чары ночи-всё так знакомо,-
Всё так покорно, подвластно вам.
О сколько окон, о сколько комнат !
А сколько судеб, историй, драм ?!

Внутри-тенёта,-жилья приметы,
Там дух тлетворный, там звон монет,
Там люди бьются
И бьют предметы,
В пылу квартирных своих вендетт...

Там угасают творцы, поэты,
Но и выходят порой на свет.

                  *****


Василь Симоненко  
(1935 – 1963) 


ЧАРИ НОЧІ.
Лягла на всьому вечірня втома.
Палає місто, мов дивний храм.
І розтинають ніч невагому
Квадратні очі віконних рам.

Ці чари ночі такі знайомі –
Усі підвладні, покірні вам.
О, скільки вікон у кожнім домі!
А там, за ними, – ідилій, драм!

Там заплітають життя тенети,
Там люди б’ються з останніх сил,
Там так знадливо звучать монети
І рве легені отруйний пил.

Там гинуть вчені, митці, поети, 
Але... Й виходять вони звідтіль.

02.10.1956 
 
 
Рейтинг: +3 866 просмотров
Комментарии (2)
Лидия Копасова # 29 октября 2015 в 11:47 0
Михаил Юсин # 29 октября 2015 в 14:14 0
Благодарю, Лидия, всего вам хорошего ! shampa