Розгубленість... (смятение)

По сірому житті блукаю, як по ріллі підбитий птах, -

Старе  гублю, - нове  шукаю, розгублена в своїх думках...

Внизу народ,  а зверху касти і гасла, звиті із брехні...

І  праві  й  ліві  шкодять настрій... у сутінках минають дні

І серце, стомлене давно, не в змозі осягти ніяк

Цей дух гарантів і вождів, що кроки змінюють, -  на  так...

О, Небо! - Правдою святою хвилини відчаю зігрій! -

Спали мій сум, втопи сльозою чи сірим маревом розвій!

Дай сили, дай душі терпіння! Життям набутий  гріх,  прости!

Спаси цей день від божевілля... Шлях до Надії освіти!