Притча про багатого і Лазаря

13 апреля 2013 - leonid abram

 Був один чоловік багатий,

Що одягавсь у кармазин,

Дорогі червоні шати

І у вісон білий, тонкий.

 

Справи в нього йшли успішно,

Тож гуляв щодня розкішно,

В той час у нього при воротах

Лежав убогий у обмотках.

 

Увесь струпами покритий,

Він був жадний хліба крихти,

Їв, припадаючи до долу

Те, що падало зі столу

 

Багатого. Та навіть пси

Приходили й лизали рани.

Та сталося таке, коли

Помер убогий, нами знаний,

 

На імя , Лазар і взяли

Убогого ангели

На лоно Авраама-

Найкраще місце саме.

 

Помер також і багатий

І похований, як знатний.

В ад таких веде дорога,

Терплячи муки, що й не змога,

 

Зняв багач очі – в небі манна,

Здалека бачить Авраама

Та Лазаря на його лоні,

Він закричав, сплеснув в долоні:

 

- Отче, Аврааме, раю,

Змилуйся, тебе благаю

Наді мною і пошли

Хай Лазар принесе води.

 

Хоч кінець пальця в воду вмочить

І язик мій прохолодить,

Бо мучуся в полум’ї  цім

І мучить спрага над усім.

 

Авраам, батько промовив:

-Згадай, мій сину, скільки вволив,

Що ти одержав свої блага

За життя свого у розвагах.

 

Як і Лазар свої лиха,

Отже, тепер йому втіха.

А ти мучишся, крім всього

Глибоке провалля  для того,

 

Що геть би й хотіли перейти

Звідси до вас – не переходять.

Та й звідти перейти сюди

До нас, також не проходять.

 

Отче мій, сказав багатий,

Благаю тебе, пошли в знатний,

В дім батька мого Лазаря,

Хай скаже, де тепер є я.

 

Маю п’ять братів, тож знай,

Про пекло це попереджай,

Щоб не було пізно їм, доки

Не прийшли в це місце муки.

 

Авраам: - Вже скільки років

Мають Мойсея і пророків,

Нехай же їх слухають

І все їхнє виконують.

 

Той відповів і заперечив:

- Ні, Отче Аврааме, - твердив,

- Коли до них прийде хтось з мертвих,

- Покаються і зникне зверхність.

 

А той відізвавсь до нього,

До грішного сина свого:

-Як не слухають Мойсея

І пророків, які й  «Є-Я»,

 

Т о навіть, коли хто воскресне

І стане живим тіло мертве,

І прийде до них в подвіря,

І то вони не повірять.

 

 

 

 

© Copyright: leonid abram, 2013

Регистрационный номер №0130621

от 13 апреля 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0130621 выдан для произведения:

 Був один чоловік багатий,

Що одягавсь у кармазин,

Дорогі червоні шати

І у вісон білий, тонкий.

 

Справи в нього йшли успішно,

Тож гуляв щодня розкішно,

В той час у нього при воротах

Лежав убогий у обмотках.

 

Увесь струпами покритий,

Він був жадний хліба крихти,

Їв, припадаючи до долу

Те, що падало зі столу

 

Багатого. Та навіть пси

Приходили й лизали рани.

Та сталося таке, коли

Помер убогий, нами знаний,

 

На імя , Лазар і взяли

Убогого ангели

На лоно Авраама-

Найкраще місце саме.

 

Помер також і багатий

І похований, як знатний.

В ад таких веде дорога,

Терплячи муки, що й не змога,

 

Зняв багач очі – в небі манна,

Здалека бачить Авраама

Та Лазаря на його лоні,

Він закричав, сплеснув в долоні:

 

- Отче, Аврааме, раю,

Змилуйся, тебе благаю

Наді мною і пошли

Хай Лазар принесе води.

 

Хоч кінець пальця в воду вмочить

І язик мій прохолодить,

Бо мучуся в полум’ї  цім

І мучить спрага над усім.

 

Авраам, батько промовив:

-Згадай, мій сину, скільки вволив,

Що ти одержав свої блага

За життя свого у розвагах.

 

Як і Лазар свої лиха,

Отже, тепер йому втіха.

А ти мучишся, крім всього

Глибоке провалля  для того,

 

Що геть би й хотіли перейти

Звідси до вас – не переходять.

Та й звідти перейти сюди

До нас, також не проходять.

 

Отче мій, сказав багатий,

Благаю тебе, пошли в знатний,

В дім батька мого Лазаря,

Хай скаже, де тепер є я.

 

Маю п’ять братів, тож знай,

Про пекло це попереджай,

Щоб не було пізно їм, доки

Не прийшли в це місце муки.

 

Авраам: - Вже скільки років

Мають Мойсея і пророків,

Нехай же їх слухають

І все їхнє виконують.

 

Той відповів і заперечив:

- Ні, Отче Аврааме, - твердив,

- Коли до них прийде хтось з мертвих,

- Покаються і зникне зверхність.

 

А той відізвавсь до нього,

До грішного сина свого:

-Як не слухають Мойсея

І пророків, які й  «Є-Я»,

 

Т о навіть, коли хто воскресне

І стане живим тіло мертве,

І прийде до них в подвіря,

І то вони не повірять.

 

 

 

 

Рейтинг: +4 671 просмотр
Комментарии (6)
Катя Андриенко # 13 апреля 2013 в 21:32 +1
Никто оттуда еще не возвращался, и как оно там, один Бог знает.
leonid abram # 13 апреля 2013 в 23:57 +1
Спасибо Вам, уважаемая Катя, за правдивые слова Вашего коментария.
С благодарностью Леонид.
Элина Данилина # 13 апреля 2013 в 22:05 +1
Отличное произведение! Браво! Замечательно написано!Мои аплодисменты!
С теплом души Элина. 5min
leonid abram # 13 апреля 2013 в 23:59 +1
Спасибо Вам, госпожа Элина, за замечательные слова Вашего коментария.
С уважением Леонид.
Лидия Гржибовская # 20 апреля 2013 в 09:11 +1
Мы можем только мыслить, как оно будет там
Хорошо Лёнечка написал, трогает душу, пощипывает...
leonid abram # 22 апреля 2013 в 21:44 +1
Спасибо Вам Лидочка, Ваше мнение для меня много значит!
С уважением, Леонид!