Притча про багатого і Лазаря

13 апреля 2013 - leonid abram

 Був один чоловік багатий,

Що одягавсь у кармазин,

Дорогі червоні шати

І у вісон білий, тонкий.

 

Справи в нього йшли успішно,

Тож гуляв щодня розкішно,

В той час у нього при воротах

Лежав убогий у обмотках.

 

Увесь струпами покритий,

Він був жадний хліба крихти,

Їв, припадаючи до долу

Те, що падало зі столу

 

Багатого. Та навіть пси

Приходили й лизали рани.

Та сталося таке, коли

Помер убогий, нами знаний,

 

На імя , Лазар і взяли

Убогого ангели

На лоно Авраама-

Найкраще місце саме.

 

Помер також і багатий

І похований, як знатний.

В ад таких веде дорога,

Терплячи муки, що й не змога,

 

Зняв багач очі – в небі манна,

Здалека бачить Авраама

Та Лазаря на його лоні,

Він закричав, сплеснув в долоні:

 

- Отче, Аврааме, раю,

Змилуйся, тебе благаю

Наді мною і пошли

Хай Лазар принесе води.

 

Хоч кінець пальця в воду вмочить

І язик мій прохолодить,

Бо мучуся в полум’ї  цім

І мучить спрага над усім.

 

Авраам, батько промовив:

-Згадай, мій сину, скільки вволив,

Що ти одержав свої блага

За життя свого у розвагах.

 

Як і Лазар свої лиха,

Отже, тепер йому втіха.

А ти мучишся, крім всього

Глибоке провалля  для того,

 

Що геть би й хотіли перейти

Звідси до вас – не переходять.

Та й звідти перейти сюди

До нас, також не проходять.

 

Отче мій, сказав багатий,

Благаю тебе, пошли в знатний,

В дім батька мого Лазаря,

Хай скаже, де тепер є я.

 

Маю п’ять братів, тож знай,

Про пекло це попереджай,

Щоб не було пізно їм, доки

Не прийшли в це місце муки.

 

Авраам: - Вже скільки років

Мають Мойсея і пророків,

Нехай же їх слухають

І все їхнє виконують.

 

Той відповів і заперечив:

- Ні, Отче Аврааме, - твердив,

- Коли до них прийде хтось з мертвих,

- Покаються і зникне зверхність.

 

А той відізвавсь до нього,

До грішного сина свого:

-Як не слухають Мойсея

І пророків, які й  «Є-Я»,

 

Т о навіть, коли хто воскресне

І стане живим тіло мертве,

І прийде до них в подвіря,

І то вони не повірять.

 

 

 

 

© Copyright: leonid abram, 2013

Регистрационный номер №0130621

от 13 апреля 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0130621 выдан для произведения:

 Був один чоловік багатий,

Що одягавсь у кармазин,

Дорогі червоні шати

І у вісон білий, тонкий.

 

Справи в нього йшли успішно,

Тож гуляв щодня розкішно,

В той час у нього при воротах

Лежав убогий у обмотках.

 

Увесь струпами покритий,

Він був жадний хліба крихти,

Їв, припадаючи до долу

Те, що падало зі столу

 

Багатого. Та навіть пси

Приходили й лизали рани.

Та сталося таке, коли

Помер убогий, нами знаний,

 

На імя , Лазар і взяли

Убогого ангели

На лоно Авраама-

Найкраще місце саме.

 

Помер також і багатий

І похований, як знатний.

В ад таких веде дорога,

Терплячи муки, що й не змога,

 

Зняв багач очі – в небі манна,

Здалека бачить Авраама

Та Лазаря на його лоні,

Він закричав, сплеснув в долоні:

 

- Отче, Аврааме, раю,

Змилуйся, тебе благаю

Наді мною і пошли

Хай Лазар принесе води.

 

Хоч кінець пальця в воду вмочить

І язик мій прохолодить,

Бо мучуся в полум’ї  цім

І мучить спрага над усім.

 

Авраам, батько промовив:

-Згадай, мій сину, скільки вволив,

Що ти одержав свої блага

За життя свого у розвагах.

 

Як і Лазар свої лиха,

Отже, тепер йому втіха.

А ти мучишся, крім всього

Глибоке провалля  для того,

 

Що геть би й хотіли перейти

Звідси до вас – не переходять.

Та й звідти перейти сюди

До нас, також не проходять.

 

Отче мій, сказав багатий,

Благаю тебе, пошли в знатний,

В дім батька мого Лазаря,

Хай скаже, де тепер є я.

 

Маю п’ять братів, тож знай,

Про пекло це попереджай,

Щоб не було пізно їм, доки

Не прийшли в це місце муки.

 

Авраам: - Вже скільки років

Мають Мойсея і пророків,

Нехай же їх слухають

І все їхнє виконують.

 

Той відповів і заперечив:

- Ні, Отче Аврааме, - твердив,

- Коли до них прийде хтось з мертвих,

- Покаються і зникне зверхність.

 

А той відізвавсь до нього,

До грішного сина свого:

-Як не слухають Мойсея

І пророків, які й  «Є-Я»,

 

Т о навіть, коли хто воскресне

І стане живим тіло мертве,

І прийде до них в подвіря,

І то вони не повірять.

 

 

 

 

Рейтинг: +4 679 просмотров
Комментарии (6)
Катя Андриенко # 13 апреля 2013 в 21:32 +1
Никто оттуда еще не возвращался, и как оно там, один Бог знает.
leonid abram # 13 апреля 2013 в 23:57 +1
Спасибо Вам, уважаемая Катя, за правдивые слова Вашего коментария.
С благодарностью Леонид.
Элина Данилина # 13 апреля 2013 в 22:05 +1
Отличное произведение! Браво! Замечательно написано!Мои аплодисменты!
С теплом души Элина. 5min
leonid abram # 13 апреля 2013 в 23:59 +1
Спасибо Вам, госпожа Элина, за замечательные слова Вашего коментария.
С уважением Леонид.
Лидия Гржибовская # 20 апреля 2013 в 09:11 +1
Мы можем только мыслить, как оно будет там
Хорошо Лёнечка написал, трогает душу, пощипывает...
leonid abram # 22 апреля 2013 в 21:44 +1
Спасибо Вам Лидочка, Ваше мнение для меня много значит!
С уважением, Леонид!
Популярные стихи за месяц
117
112
98
95
92
91
88
85
81
79
76
71
70
69
66
66
65
64
64
63
61
60
58
58
57
57
56
55
53
52