ПРИРОДА...

15 мая 2013 - Ганка Гличка
article136715.jpg
 

 ПРИРОДУ  я  серцем   люблю, -
Її  відчуваю  душею! -
Ледь світ,  до  зірниці  встаю,
Спішу  милуватися  нею!
 
Хвилююче  погляд  вбирає
Всі  промені  cонця   шовкові, -
Враз  сум  та  неспокій зникає
І  серце відкрите любові.
 
У мандри  зве лісом   стежина
І  кращої  зваби  немає,
Як солодко пахне  ожина
Та соком живим  обпікає!
 
Лоскоче зозуленька   співом,
Крізь віття когось виглядає. -
Джерельце  своїм переливом
На творчі слова   надихає.
 
Дзвіночками дзвонить природа,  - 
Не думай, що то  лиш здається, -
Для нас  вона квітне та  родить, -
Підживлює  чарами  серце!

 
 

© Copyright: Ганка Гличка, 2013

Регистрационный номер №0136715

от 15 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0136715 выдан для произведения:

З дитинства природу люблю, її відчуваю душею, -

До світу зірниці встаю, - спішу милуватися нею!

 

Зворушливо вбирає погляд  сонця промені  шовкові, -

Неспокій, сум зникає  враз, -  і  серце відкрите любові.

 

У мандри  стежина  зове   і   кращої  зваби немає!

До рук віддається ожина, соком живим обпікає!

 

Спів розливає зозуля на калині, що  ще молода, -

Хвилює думки,  надихає  прозора  джерельна вода...

 

Дзвіночком бринить природа, -    не думай, що то - здається! -

Вона  дарує нам себе,  -  вбирає  красою   серце!

Рейтинг: 0 483 просмотра
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!