не йди за мною

 І лише мить, як стрибок зі скелі-
Єдиний постріл, і знову тиша.
Не йди за мною в мої пустелі,
Там тільки місяць,сміття і миші.

Там тільки вітер ганяє з пилом
Мої одинокі, банальні рими;
Там лише тропи в сипучі схили,
Які не ведуть до Риму.

І я не знаю куди читати,
Не знаю куди подіти!
Потроху розтягують на цитати,
І не розуміють діти.

Літають  птахами, чи маю ловити?
До полум’я пару кроків.
Скажи, як в пустелю принести квіти?
Скрізь призму моїх пороків.

Скажи як не з’їхати наодинці?
Кромсати папіри в спрагу?
Чи мають горіти слова – чужинці?
Невже це лише розвага?

У вікна зірками, в мою імперію,
Пара заяв на розстріл.
Але вже розірвана сонна артерія-
Квіти в червоний простір.

05.11.2012