Многоуважаемый Орест! Дуже вдячна за украіньску мову! З великім почутям читала вірш, тай сумувала, як мати, залишилася одна, чикаючи від діточок дзвінка: "І все проходить, наче страшний сон, Одна, немов примара, тихо ходить, Ніде душа спокою не находить, Лиш з рук не випускає телефон. Чекає кожну мить від них дзвінка, Вона бажає кожної хвилини Почути голос рідної дитини, Здригається від звуків вже рука"  . Источник: http://parnasse.ru/poetry/lyrics/town/nad-hatoyu-skrip-v-starii-gor-h.html Велика пподяка за твір!!! Успіхів бажаю!!!
| 
Помочь сайту
Поздравления
