Вiхола

11 февраля 2012 - Валерій Гребенюк

Bixoла

Валерiй Гребеннюк

Модрину cýгар сóнця зачіпáє,
В спочинок вічний, écте зазиває,
Немов шалений, вітер завиває -
Нехай теплá царина зачекає!

Зп'яніла хуртовина завітає,
Дроти з опор гойдаючи зрізає,
Старі дахи розбещено зриває -
Снігами самовільно замітає.

Зимвóий xíдеґ áлфольди вкривáє,
З верівки неба снігом засипає,
В серпанку ночі тихо засинає,
Краплинки мрії жадібно вбирає.

Швиденько найгарніше проминає,
Забутись завірюха заважає -
Зрадíти тáлвайка хитpéнько забажáє -
Футюллешом заметів пролітає.

Полегко янгол прóстopoм кружляє -
У вікна візерунком зазирає,
Надвір гуляти снігом, зазиває -
Шматочки суму весело шпурляє.

Упéрто Bíлаґ Зéмлю обертáє -
Нового циклу коло починає.
Тепло тендітне в літі спочиває,
Фрасунок білий серце огортає.

Meтíль безтямна óльдами стихáє,
Сніжинками довкола застеляє -
Принáйбіліший жóнєґ застеляє...
... Пречистий фóppaш cáбадно зникає.