НА ЖАЛЬ

22 февраля 2014 - Лариса Томарова
article194267.jpg
Плач країно нестримуя сльози;
Хай і небо ридає грозою,
Шлях кривавий чекає в дорозі -
Знову хтось познущавсь над тобою.

Ми чекали схід теплого сонця,
Що ось-ось, та займеться зоря...
Відкривали назустріч віконця...
Але все, як збагнулось, дарма.

Небо стало ще нічі черніше,
Не голосять птахи у гаю...
Тільки стон рветься з грудей гучніше,
То народ тягне пісню свою.

Ланцюги на кайдани змінили,
Добру волю в багнюку втовкли...
В обіцянках всіх знов залишили,
Бо інакше вони не могли.

© Copyright: Лариса Томарова, 2014

Регистрационный номер №0194267

от 22 февраля 2014

[Скрыть] Регистрационный номер 0194267 выдан для произведения: Плач країно нестримуя сльоз;
Хай і небо ридає грозою,
Шлях крівавий чекає в дорозі -
Знову хтось познущавсь над тобою.

Ми чекали схід теплого сонця,
Що ось-ось, та займеться зоря...
Відкривали назустріч віконця...
Але все, як збагнулось, дарма.

Небо стало ще нічі черніше,
Не голосять птахи у гаю...
Тільки стон рветься з грудей гучніше,
То народ тягне пісню свою.

Ланцюги на кайдани змінили,
Добру волю в багнюку втовкли...
В обіцянках всіх знов залишили,
Бо інакше вони не могли.

 
Рейтинг: 0 310 просмотров
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!