ГлавнаяПоэзияЮморСатирические стихи → ВОРОБЕЙ (юмор)

ВОРОБЕЙ (юмор)

13 апреля 2013 - Ганка Гличка
article130666.jpg
 


С воробьихой воробей
жил четыре года,
 
как сыр в масле, без цепей, -
полная  свобода!

От безделия извёл 
сердце и,  наскоком,

жизни стрелку перевел,
полюбил сороку.

 
С ней утехи слушал звон,
 сбился вновь с дороги, -

 заприметил цапли он
 длинные,  вдруг,  ноги!

 На забавы  не жалел
 а ни сил, ни  время, 

но однажды,  полетел
камень в его  темья...

 
 Еле  выжил блудник наш, -
 вышел  на аллею

 с перепуганной  душой
 бедною,  своею.

 Приуныл весь, - опустил
хвост облезлый, крылья
...
(Вот сыграла шутку с ним
 нечистая сила!)

 
Похудел, зачах, -   еду
стал  искать  в  травице

повезло его труду -
плод  нашел   кислицы...

Воробьиху вспомнил он,
а  с ней день тот, светлый...

Покачнулся и упал, 
как чуть дунул  ветер.

 
 ГОРОБЕЦЬ (теж саме, на укр.мові)

 
З горобчихою горобчик  жив  чотири  роки, -
 Смакував її хлібець, пив любовні соки. -
Коли ж пір"ям  аж лиснів,  став таки нівроку  -
Життя стрілку перевів, -  покохав сороку.
 
Слухав з нею втіхи дзвін, -  збився знов з дороги,
Уподобав  чаплю  він  за  довжезні  ноги.
Отак жив цей  птах,  -  любив пристрасті миттєві
Поки хтось не роздробив  тім"я горобцеві. -
 
Ледве-ледве  він  підвівсь, -  скочив на алею
Переляканий  увесь,   з бідною душею,
Спантеличений якийсь, - опустив хвіст, крила...
(От зіграла жарт любов чи нечиста сила!)
 
Помарнів та зголоднів, - знайшов у травиці,
Кілька штук, гниленьких вже, насінин кислиці, -
Горобчиху пригадав, - з нею день той, світлий, -
Захитався він і  впав,   як  зітхнув ледь  вітер...

© Copyright: Ганка Гличка, 2013

Регистрационный номер №0130666

от 13 апреля 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0130666 выдан для произведения:

В воробьихи  воробей  жил четыре  года,  

Как сыр в масле… без цепей… полная свобода!

Обрел крылья,  разбудил -  мозги и,  наскоком,

 Жизни стрелку перевел, -  полюбил сороку.

  С ней утехи слушал звон,  сбился вновь с дороги, -

 Цапли,  длинные,  он вдруг  заприметил  ноги!

 На забавы  воробей,  тратил силы,  время, -  

 Пока,  кто-то,  не разбил   лоб  герою,  темя…

 Еле-еле  выжил он, -   вышел  на аллею,

 С перепуганной  душой,  бедною,  своею…

  Озадачен, - опустил воробей хвост, крыла, - 

(Вот сыграла шутку с ним  нечистая сила!)

Похудел, зачах, -   искать стал  еду  в  травице, -

Нашел крошку хлеба  да  плод  гнилой   кислицы.

Воробьиху вспомнил он, а  с ней день тот, светел, -

Покачнулся и упал,  -  как чуть дунул  ветер…

 

 ГОРОБЕЦЬ (теж саме, на укр.мові)

 

В горобчихи  горобець жив  чотири  роки, -

 Смакував її хлібець, пив любовні соки. -

Коли ж пір"ям  аж лиснів,  став таки нівроку  -

Життя стрілку перевів, -  покохав сороку.

Слухав з нею втіхи дзвін, -  збився знов з дороги,

Уподобав  чаплю  він  за  довжезні  ноги.

Отак жив, кохав,  любив пристрасті миттєві

Поки хтось не роздробив  тім"я горобцеві. -

Ледве-ледве птах підвівсь... скочив на алею

Переляканий  увесь,   з бідною душею. -

Спантеличений якийсь, - опустив хвіст, крила...

(От зіграла жарт любов чи нечиста сила!)

Помарнів та зголоднів, - знайшов у травиці,

Кілька штук, гниленьких вже, насінин кислиці...

Горобчиху пригадав, - з нею день той, світлий, -

Захитався, за мить  впав, -  як  ледь подув вітер...

Рейтинг: +2 608 просмотров
Комментарии (5)
Владимир Митяев # 14 апреля 2013 в 00:09 0
Хорошо написала молодец.

Ответь. buket7
Ганка Гличка # 15 апреля 2013 в 12:06 0
СПАСИБО! ПРИЯТНО!


С ТЕПЛОМ soln
Лариса Чугунова # 17 апреля 2013 в 16:03 0
Очень понравился! Спасибо!
Ганка Гличка # 17 апреля 2013 в 16:07 0
ОЧЕНЬ ПРИЯТНО! СПАСИБО, ЛАРИСА. 9c054147d5a8ab5898d1159f9428261c
Игорь Кондрашов # 5 мая 2013 в 15:44 0
Стрелянный воробей!
С воробьихой... soln smayliki-prazdniki-34