Зійшов лід. Ставок вбрався в зелене гілля верб, очерету і осоки. Сонечко щодень, то пригріває тепліше. Рибаки обсіли береги з вудками.
Сергійко також ходить з дідуньом на рибалку. Та йому не сидиться. Він щохвилини запитує:
- Дідуню, можна, я скупаюся?
- Ні, не можна, - відповідає дідусь.
- А коли можна буде?
- Надоїдає Сергійко.
- Як зозуля куватиме – вода буде тепла, тоді й можна буде, - терпляче пояснює дідусь.
Закувала нарешті зозуля. Сергійко, не питаючись нікого, скинув з себе одяг та шубовсть у воду, та як закричить:
-Дідуню, зозуля бєше, зозуля бєше!
-А чого вона бреше? – запитує дідуньо.
- Бо вода холодна дуже…
[Скрыть]
Регистрационный номер 0149807 выдан для произведения:
Зійшов лід. Ставок вбрався в зелене гілля верб, очерету і осоки. Сонечко щодень, то пригріває тепліше. Рибаки обсіли береги з вудками.
Сергійко також ходить з дідуньом на рибалку. Та йому не сидиться. Він щохвилини запитує:
- Дідуню, можна, я скупаюся?
- Ні, не можна, - відповідає дідусь.
- А коли можна буде?
- Надоїдає Сергійко.
- Як зозуля куватиме – вода буде тепла, тоді й можна буде, - терпляче пояснює дідусь.
Закувала нарешті зозуля. Сергійко, не питаючись нікого, скинув з себе одяг та шубовсть у воду, та як закричить:
-Дідуню, зозуля бєше, зозуля бєше!
-А чого вона бреше? – запитує дідуньо.
- Бо вода холодна дуже…