Воскресіння Ісуса Христа

1 мая 2013 - leonid abram

Минув день жаху і вночі,

Після мук своїх і смерті

За гріхи людські чужі,

Ісус почав жити в безсмерті.

 

Силою свого божества,

Ожив, воскрес, хвала! Хвала!

Силою свого терпіння,

Пройшов через тверде каміння.

 

В цей саме день, після суботи,

Після горя і скорботи,

Як ще не розвиднялося,

Святі жінки зібралися.

 

Бо ж прийшла Божа година,

Жінки: Марія Магдалина,

Мати Якова,-Марія

І третя з ними Соломія.

 

Змішали пахощі уміло,

Щоб намастити Христа - тіло,

Тому, що як Його ховали,

Вони зробить це не встигали.

 

Жінки в гробницю увійшли,

І Господа там не знайшли.

Заціпенілі, мовчазні,

Чують голос, як ввісні:

 

«Ідіть, скажіть його учням

Те, що кажу тепер вам:

Господь із милості своєї,

Зустріне вас у Галилеї»

 

Стояли вражені жінки,

З місця не могли зійти.

Знову бачать божу милість,

Два ангели в сяйві явились.

 

Жінки, враз, лиця свої

Наклонили до землі.
Їм ангели в одежах білих:

«Не шукайте між спочилих

 

Живого, тут його немає,

Він воскрес, в саду гуляє.

Згадайте, що він вам казав,

Ще в Галилеї, як навчав.»

 

Страх і радість у душі,

До учнів пішли хутчіш.

По дорозі всі мовчали,

Слова ці в серці зберігали.

 

А, повернувшись, розказали

Одинадцятьом усе, що знали,

В учнів ще не було прозріння,

Гадали – то пусте верзіння.

 

© Copyright: leonid abram, 2013

Регистрационный номер №0134396

от 1 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0134396 выдан для произведения:

Минув день жаху і вночі,

Після мук своїх і смерті

За гріхи людські чужі,

Ісус почав жити в безсмерті.

 

Силою свого божества,

Ожив, воскрес, хвала! Хвала!

Силою свого терпіння,

Пройшов через тверде каміння.

 

В цей саме день, після суботи,

Після горя і скорботи,

Як ще не розвиднялося,

Святі жінки зібралися.

 

Бо ж прийшла Божа година,

Жінки: Марія Магдалина,

Мати Якова,-Марія

І третя з ними Соломія.

 

Змішали пахощі уміло,

Щоб намастити Христа - тіло,

Тому, що як Його ховали,

Вони зробить це не встигали.

 

Жінки в гробницю увійшли,

І Господа там не знайшли.

Заціпенілі, мовчазні,

Чують голос, як ввісні:

 

«Ідіть, скажіть його учням

Те, що кажу тепер вам:

Господь із милості своєї,

Зустріне вас у Галилеї»

 

Стояли вражені жінки,

З місця не могли зійти.

Знову бачать божу милість,

Два ангели в сяйві явились.

 

Жінки, враз, лиця свої

Наклонили до землі.
Їм ангели в одежах білих:

«Не шукайте між спочилих

 

Живого, тут його немає,

Він воскрес, в саду гуляє.

Згадайте, що він вам казав,

Ще в Галилеї, як навчав.»

 

Страх і радість у душі,

До учнів пішли хутчіш.

По дорозі всі мовчали,

Слова ці в серці зберігали.

 

А, повернувшись, розказали

Одинадцятьом усе, що знали,

В учнів ще не було прозріння,

Гадали – то пусте верзіння.

 

Рейтинг: +1 170 просмотров
Комментарии (2)
Владимир Проскуров # 25 июня 2013 в 23:26 0
Христос воскрес!!! Храни Вас Бог,
От тяжких болезней, душевных тревог,
Пусть буде побольше безоблачных дней,
Согретых любовью родных и друзей!!
leonid abram # 26 июня 2013 в 09:40 0
Спасибо Вам, Владимир, за такие востребованные каждым человеком пожелания! И вам взаимно!