Воскресіння Ісуса Христа

1 мая 2013 - leonid abram

Минув день жаху і вночі,

Після мук своїх і смерті

За гріхи людські чужі,

Ісус почав жити в безсмерті.

 

Силою свого божества,

Ожив, воскрес, хвала! Хвала!

Силою свого терпіння,

Пройшов через тверде каміння.

 

В цей саме день, після суботи,

Після горя і скорботи,

Як ще не розвиднялося,

Святі жінки зібралися.

 

Бо ж прийшла Божа година,

Жінки: Марія Магдалина,

Мати Якова,-Марія

І третя з ними Соломія.

 

Змішали пахощі уміло,

Щоб намастити Христа - тіло,

Тому, що як Його ховали,

Вони зробить це не встигали.

 

Жінки в гробницю увійшли,

І Господа там не знайшли.

Заціпенілі, мовчазні,

Чують голос, як ввісні:

 

«Ідіть, скажіть його учням

Те, що кажу тепер вам:

Господь із милості своєї,

Зустріне вас у Галилеї»

 

Стояли вражені жінки,

З місця не могли зійти.

Знову бачать божу милість,

Два ангели в сяйві явились.

 

Жінки, враз, лиця свої

Наклонили до землі.
Їм ангели в одежах білих:

«Не шукайте між спочилих

 

Живого, тут його немає,

Він воскрес, в саду гуляє.

Згадайте, що він вам казав,

Ще в Галилеї, як навчав.»

 

Страх і радість у душі,

До учнів пішли хутчіш.

По дорозі всі мовчали,

Слова ці в серці зберігали.

 

А, повернувшись, розказали

Одинадцятьом усе, що знали,

В учнів ще не було прозріння,

Гадали – то пусте верзіння.

 

© Copyright: leonid abram, 2013

Регистрационный номер №0134396

от 1 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0134396 выдан для произведения:

Минув день жаху і вночі,

Після мук своїх і смерті

За гріхи людські чужі,

Ісус почав жити в безсмерті.

 

Силою свого божества,

Ожив, воскрес, хвала! Хвала!

Силою свого терпіння,

Пройшов через тверде каміння.

 

В цей саме день, після суботи,

Після горя і скорботи,

Як ще не розвиднялося,

Святі жінки зібралися.

 

Бо ж прийшла Божа година,

Жінки: Марія Магдалина,

Мати Якова,-Марія

І третя з ними Соломія.

 

Змішали пахощі уміло,

Щоб намастити Христа - тіло,

Тому, що як Його ховали,

Вони зробить це не встигали.

 

Жінки в гробницю увійшли,

І Господа там не знайшли.

Заціпенілі, мовчазні,

Чують голос, як ввісні:

 

«Ідіть, скажіть його учням

Те, що кажу тепер вам:

Господь із милості своєї,

Зустріне вас у Галилеї»

 

Стояли вражені жінки,

З місця не могли зійти.

Знову бачать божу милість,

Два ангели в сяйві явились.

 

Жінки, враз, лиця свої

Наклонили до землі.
Їм ангели в одежах білих:

«Не шукайте між спочилих

 

Живого, тут його немає,

Він воскрес, в саду гуляє.

Згадайте, що він вам казав,

Ще в Галилеї, як навчав.»

 

Страх і радість у душі,

До учнів пішли хутчіш.

По дорозі всі мовчали,

Слова ці в серці зберігали.

 

А, повернувшись, розказали

Одинадцятьом усе, що знали,

В учнів ще не було прозріння,

Гадали – то пусте верзіння.

 

Рейтинг: +1 194 просмотра
Комментарии (2)
Владимир Проскуров # 25 июня 2013 в 23:26 0
Христос воскрес!!! Храни Вас Бог,
От тяжких болезней, душевных тревог,
Пусть буде побольше безоблачных дней,
Согретых любовью родных и друзей!!
leonid abram # 26 июня 2013 в 09:40 0
Спасибо Вам, Владимир, за такие востребованные каждым человеком пожелания! И вам взаимно!
Популярные стихи за месяц
91
80
71
70
64
58
57
56
55
54
54
52
52
51
51
49
49
48
48
47
47
45
45
44
40
40
Лесное озеро 4 августа 2017 (Тая Кузмина)
39
35
34
30