Смерть Ісуса Христа

1 мая 2013 - leonid abram

В Бозі годі геть збагнути

Те, що надумали людці,

Боголюдину розіпнути

На деревяному христі.

 

І ось в передобідню пору,

Ісуса привели на гору

Названу страшно, навмисне,

Голгота, або ж «Череп-місце»

 

Тут жах, тут біль, серце стає,

В кого воно в Христі є!

День  прийшов, надходить час,

Коли Ісус іде від нас.

 

Іде, щоб знову повернутись,

Тут має кожен стрепенутись

Від гріхів, від суєти

І в Новий Світ з Христом ввійти.

 

Тут  Господь наш зупинився,

До сходу сонця помолився,

Йому вина з жовчу дали,

Ісус попробував й коли

 

Відчув смак цього напою,

То пити не схотів, собою

До кінця хотів пронести

Людські гріхи в безсмертя внести.

 

Потім Ісуса роздягнули

І на хресті розіпнули ,

Всьому лихому на догоду,

Ісус за них молився Богу:

 

«Отче, відпусти їм,

Не знають бо, що роблять.

І цим вчинком нелюдським

Вічність в собі гублять.»

 

Біля Ісуса Христа поруч

І ліворуч і праворуч

Розіп яли двох спільників

Справжнісіньких розбійників.

 

Тоді збулось Писання в слові,

Що каже в пророчій особі:

«І з беззаконними до всього,

Полічено його святого.»

 

Ті ж, що Ісуса розпяли,

Його одіж узяли,

Чотири частини зробили

І між собою розділили.

 

А хітон, що залишився,

На чотирьох не ділився.

Бо він суцільний, не пошитий

Тканий весь ніде не зшитий.

 

Добра річ, як не крут

І сказали вояки:

«Не  дерімо його,

А киньмо на нього

 

Жереб на кого впаде,

Той собі його й візьме.

І цим же мало здійснитись

Писання, щоб в нас залишитись:

 

«А на його найкращу шату,

Теплом й затишком багату

Жереб кинули.» Таки,

Це й вчинили вояки.

 

 

 

 

 

 

© Copyright: leonid abram, 2013

Регистрационный номер №0134393

от 1 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0134393 выдан для произведения:

В Бозі годі геть збагнути

Те, що надумали людці,

Боголюдину розіпнути

На деревяному христі.

 

І ось в передобідню пору,

Ісуса привели на гору

Названу страшно, навмисне,

Голгота, або ж «Череп-місце»

 

Тут жах, тут біль, серце стає,

В кого воно в Христі є!

День  прийшов, надходить час,

Коли Ісус іде від нас.

 

Іде, щоб знову повернутись,

Тут має кожен стрепенутись

Від гріхів, від суєти

І в Новий Світ з Христом ввійти.

 

Тут  Господь наш зупинився,

До сходу сонця помолився,

Йому вина з жовчу дали,

Ісус попробував й коли

 

Відчув смак цього напою,

То пити не схотів, собою

До кінця хотів пронести

Людські гріхи в безсмертя внести.

 

Потім Ісуса роздягнули

І на хресті розіпнули ,

Всьому лихому на догоду,

Ісус за них молився Богу:

 

«Отче, відпусти їм,

Не знають бо, що роблять.

І цим вчинком нелюдським

Вічність в собі гублять.»

 

Біля Ісуса Христа поруч

І ліворуч і праворуч

Розіп яли двох спільників

Справжнісіньких розбійників.

 

Тоді збулось Писання в слові,

Що каже в пророчій особі:

«І з беззаконними до всього,

Полічено його святого.»

 

Ті ж, що Ісуса розпяли,

Його одіж узяли,

Чотири частини зробили

І між собою розділили.

 

А хітон, що залишився,

На чотирьох не ділився.

Бо він суцільний, не пошитий

Тканий весь ніде не зшитий.

 

Добра річ, як не крут

І сказали вояки:

«Не  дерімо його,

А киньмо на нього

 

Жереб на кого впаде,

Той собі його й візьме.

І цим же мало здійснитись

Писання, щоб в нас залишитись:

 

«А на його найкращу шату,

Теплом й затишком багату

Жереб кинули.» Таки,

Це й вчинили вояки.

 

 

 

 

 

 

Рейтинг: 0 662 просмотра
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!

Новости партнеров
Загрузка...

 

Популярные стихи за месяц
142
90
86
78
72
65
63
63
61
61
59
57
56
56
55
54
54
50
47
46
45
44
44
42
42
38
37
37
Цветок 24 апреля 2018 (Тая Кузмина)
34
21