Смерть Ісуса Христа

1 мая 2013 - leonid abram

В Бозі годі геть збагнути

Те, що надумали людці,

Боголюдину розіпнути

На деревяному христі.

 

І ось в передобідню пору,

Ісуса привели на гору

Названу страшно, навмисне,

Голгота, або ж «Череп-місце»

 

Тут жах, тут біль, серце стає,

В кого воно в Христі є!

День  прийшов, надходить час,

Коли Ісус іде від нас.

 

Іде, щоб знову повернутись,

Тут має кожен стрепенутись

Від гріхів, від суєти

І в Новий Світ з Христом ввійти.

 

Тут  Господь наш зупинився,

До сходу сонця помолився,

Йому вина з жовчу дали,

Ісус попробував й коли

 

Відчув смак цього напою,

То пити не схотів, собою

До кінця хотів пронести

Людські гріхи в безсмертя внести.

 

Потім Ісуса роздягнули

І на хресті розіпнули ,

Всьому лихому на догоду,

Ісус за них молився Богу:

 

«Отче, відпусти їм,

Не знають бо, що роблять.

І цим вчинком нелюдським

Вічність в собі гублять.»

 

Біля Ісуса Христа поруч

І ліворуч і праворуч

Розіп яли двох спільників

Справжнісіньких розбійників.

 

Тоді збулось Писання в слові,

Що каже в пророчій особі:

«І з беззаконними до всього,

Полічено його святого.»

 

Ті ж, що Ісуса розпяли,

Його одіж узяли,

Чотири частини зробили

І між собою розділили.

 

А хітон, що залишився,

На чотирьох не ділився.

Бо він суцільний, не пошитий

Тканий весь ніде не зшитий.

 

Добра річ, як не крут

І сказали вояки:

«Не  дерімо його,

А киньмо на нього

 

Жереб на кого впаде,

Той собі його й візьме.

І цим же мало здійснитись

Писання, щоб в нас залишитись:

 

«А на його найкращу шату,

Теплом й затишком багату

Жереб кинули.» Таки,

Це й вчинили вояки.

 

 

 

 

 

 

© Copyright: leonid abram, 2013

Регистрационный номер №0134393

от 1 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0134393 выдан для произведения:

В Бозі годі геть збагнути

Те, що надумали людці,

Боголюдину розіпнути

На деревяному христі.

 

І ось в передобідню пору,

Ісуса привели на гору

Названу страшно, навмисне,

Голгота, або ж «Череп-місце»

 

Тут жах, тут біль, серце стає,

В кого воно в Христі є!

День  прийшов, надходить час,

Коли Ісус іде від нас.

 

Іде, щоб знову повернутись,

Тут має кожен стрепенутись

Від гріхів, від суєти

І в Новий Світ з Христом ввійти.

 

Тут  Господь наш зупинився,

До сходу сонця помолився,

Йому вина з жовчу дали,

Ісус попробував й коли

 

Відчув смак цього напою,

То пити не схотів, собою

До кінця хотів пронести

Людські гріхи в безсмертя внести.

 

Потім Ісуса роздягнули

І на хресті розіпнули ,

Всьому лихому на догоду,

Ісус за них молився Богу:

 

«Отче, відпусти їм,

Не знають бо, що роблять.

І цим вчинком нелюдським

Вічність в собі гублять.»

 

Біля Ісуса Христа поруч

І ліворуч і праворуч

Розіп яли двох спільників

Справжнісіньких розбійників.

 

Тоді збулось Писання в слові,

Що каже в пророчій особі:

«І з беззаконними до всього,

Полічено його святого.»

 

Ті ж, що Ісуса розпяли,

Його одіж узяли,

Чотири частини зробили

І між собою розділили.

 

А хітон, що залишився,

На чотирьох не ділився.

Бо він суцільний, не пошитий

Тканий весь ніде не зшитий.

 

Добра річ, як не крут

І сказали вояки:

«Не  дерімо його,

А киньмо на нього

 

Жереб на кого впаде,

Той собі його й візьме.

І цим же мало здійснитись

Писання, щоб в нас залишитись:

 

«А на його найкращу шату,

Теплом й затишком багату

Жереб кинули.» Таки,

Це й вчинили вояки.

 

 

 

 

 

 

Рейтинг: 0 558 просмотров
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!