Крізь призму сльози

Квітне чарами літо, - у диві краси, -

Долу сяйвом торкаються зорі

Та незатишно серцю, - крізь призму сльози

Стиха тужить, - в зрадливому горі.

Не збагне, - нащо щастям колись нарекла

Те кохання, що бачилось грою, -

Ту Надію, що мрійним струмочком текла

Й НЕ набУла нічого, крім болю...

Гірка прикрість засіла вогнем і пече,

Розтинає розпеченим жалом, -

Нащо вірила так!.. Тепер попіл та щем

Поміж згадок, - за тим, що світало...

Випромінює літо красу та тепло, -

В росах скупані, шепчуться трави:

Мабуть, СЕРЦЕ сп"яніле від зваби було, -

Наробило недоброї слави...

Регистрационный номер №0138120

от 24 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0138120 выдан для произведения:

Цвіте літо, п"яніє в обіймах краси, -

Долу сяйвом торкаються зорі,

Лише серце осліпло, - крізь призму сльози

Бачить Світ у зрадливому горі.

Не збагне, - нащо щастям колись нарекло

Те кохання, що так хвилювало собою

Мелодійно вживлялось, мрійливо цвіло

Й НЕ набУло нічого, крім жалю та болю...

Бридка прикрість засіла вогнем і пече,

Розтинає розпеченим жалом, -

Нащо вірило так!.. Тепер попіл та щем

Поміж згадок, - за тим, що світало...

Випромінює літо красу та тепло, -

В росах скупані, шепчуться трави:

Мабуть, СЕРЦЕ сп"яніле від зваби було, -

Наробило собі з неї слави...

Рейтинг: +1 485 просмотров

Комментарии (2)

Зинаида Русак # 25 мая 2013 в 14:17 +1

Любовь зла...Проходит всё, пройдет и это...

Ганка Гличка # 25 мая 2013 в 18:10 0

СПАСИБО.

... источник этой душевной боли уже почти высох... жду дальнейших испытаний судьбы...