Ще хвилину...

22 мая 2013 - Ганка Гличка
article137763.jpg
 
Давно   забутий,   мрії   сон,
Що ти навіяв ненароком, -
Що  снився нам він  в унісон
Та грівся  ніжністю під боком...
 
Одну лише  хвилину,  мить
І мій розвидниться вже  Світ, -
Спаде той  смуток,  що болить, -
Зітліє,  як  те  листя  з   віт...
 
Від Сонця стрІчки в день  вплету!
Скажу собі: "Ми не до пари!"
І   Неба вічну  висоту
ПопрОшу знищити всі хмари.


© Copyright: Ганка Гличка, 2013

Регистрационный номер №0137763

от 22 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0137763 выдан для произведения:

 

Вже майже пройшов той сон,

Що ти навіяв ненароком, -

Що снився нам в унісон

І грівся твоїм правим боком...

 

Ще хвилю, ще одну мить

І мій розвидниться Світ, -

З душі спаде,  що болить, -

Зітліє,  -  на протязі літ...

 

Твій голос,  - як добру вість,

На стежці моєї печалі, -

Забуду собі на злість...

Тобі ж, -     подарую Далі!

 

Зорю попрошу, -  Небо,

Що  вічністю мрійно зоріє, -

Хай світить скрізь для тебе,

До віку, -  життя твоє гріє...

Рейтинг: +1 292 просмотра
Комментарии (2)
Владимир Проскуров # 22 июля 2013 в 22:34 0
Без надежды и дня на земле не прожить,
Всегда с человеком она,
Чтобы мог он дышать, чтобы мог он любить,
Человеку надежда нужна …

СПАСИБО!!!
Ганка Гличка # 22 июля 2013 в 23:11 0
...а еще, говорят, - ВСЯ ЖИЗНЬ - ЛИШЬ ЦЕНА ОБМАНЧИВЫХ НАДЕЖД...

СПАСИБО, ВЛАДИМИР. Всегда,- 50ba589c42903ba3fa2d8601ad34ba1e приятно читать Ваши комментарии!
Популярные стихи за месяц
90
80
70
64
59
58
57
56
54
54
52
52
52
51
49
49
48
48
47
47
45
45
40
Лесное озеро 4 августа 2017 (Тая Кузмина)
39
38
38
37
34
34
30