Ісус знання в притчі вкладав,
І так людям викладав:
«Царство Небесне подібне
До чоловіка, що добірне
Посіяв зерно на своїм полі,
Ворог, же зі злої волі,
Прийшов вночі, кукіль розвіяв,
Поміж пшеницею посіяв.
Коли збіжжя виросло
І вигнало колосся,
Посіяне вночі, зійшло
І густо розрослося.
Прийшли слуги з того лану,
Говорячи своєму пану:
«Чисте зерно сіялося,
То де ж брудне там взялося?»
Він знаючи все, відповів:
«Це ворог так зробить зумів».
Слуги ж заладили одно:
«Ми його виполемо».
Ні,- каже до них господар,
Гарна пшениця, буде шкода,
Як часом кукіль-заразу
Й пшеницю, виполемо зразу.
Лишіть, нехай росте покіль,
Одне й друге заодно,
Під час жнив перший кукіль
Виберемо й спалимо.
А пшеницю затим ви
Зв’яжете в тучні снопи.
Весь урожай в пору сухую,
Гарно складете в мою клуню.
Помочь сайту
Поздравления
