По дорозі до Емаусу

7 мая 2013 - leonid abram
Того ж таки, самого дня,
Як відбулась подія ця,
Учні Клеопа і Лука
Йшли до села Емауса.
 
Аж тут, на шляху в Емаус,
Наблизившись сам Ісус,
Ішов далі разом з ними,
З двома учнями своїми.
 
І їм на серці стало мило,
Але щось очі заступило,
Аби святого не сприймали
І щоб Ісуса не впізнали.
 
Кожний з них мов сповідався,
Ісус все чув і їх спитався:
«Що за розмову ви ведете,
Стільки, скільки тут ідете?»
 
Ті ж зупинились, повні смутку,
Клеопа,  той аж скинув руку:-
«Ти ж бо один, що мешкаєш
В Єрусалимі, а не знаєш,
 
Що цими днями сталося.
Клеопа, все розпалювався…
Ісус спитав їх: « Що таке?»
Вони ж розповіли все те,
 
Що сталося в Єрусалимі
Цими днями й вранці нині.
І коли про це казали,
В слова біль душі вкладали.
 
Коли ж вони підійшли
До села, куди втрьох йшли,
Ісус удав, що іде далі,
Бо ніби мав справи нагальні.
 
А вони наполягали
І переконливо казали:
«Зостанься ж, вечір, натомився,
І день уже похилився.»
 
Ісус повірив їм обом,
Увійшов, сів за столом,
Взяв хліб, за звичай розламав,
Благословив і учням дав.
 
Тоді відкрилися їм очі,
Бо ж не впізнали його досі,
І лиш повітря там хапали,
Де був Ісус, як розмовляли.
 
Він зник від них. Вони ж казали:
«Чи ж серця в нас не палали,
Коли він нас навчав в дорозі
І виявляв Писання Божі?»
 
Не тративши, часу намарно,
Вони рушили негайно
В Єрусалим, звідки прийшли
І учням все розповіли.
 
 

© Copyright: leonid abram, 2013

Регистрационный номер №0135483

от 7 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0135483 выдан для произведения:
Того ж таки, самого дня,
Як відбулась подія ця,
Учні Клеопа і Лука
Йшли до села Емауса.
 
Аж тут, на шляху в Емаус,
Наблизившись сам Ісус,
Ішов далі разом з ними,
З двома учнями своїми.
 
І їм на серці стало мило,
Але щось очі заступило,
Аби святого не сприймали
І щоб Ісуса не впізнали.
 
Кожний з них мов сповідався,
Ісус все чув і їх спитався:
«Що за розмову ви ведете,
Стільки, скільки тут ідете?»
 
Ті ж зупинились, повні смутку,
Клеопа,  той аж скинув руку:-
«Ти ж бо один, що мешкаєш
В Єрусалимі, а не знаєш,
 
Що цими днями сталося.
Клеопа, все розпалювався…
Ісус спитав їх: « Що таке?»
Вони ж розповіли все те,
 
Що сталося в Єрусалимі
Цими днями й вранці нині.
І коли про це казали,
В слова біль душі вкладали.
 
Коли ж вони підійшли
До села, куди втрьох йшли,
Ісус удав, що іде далі,
Бо ніби мав справи нагальні.
 
А вони наполягали
І переконливо казали:
«Зостанься ж, вечір, натомився,
І день уже похилився.»
 
Ісус повірив їм обом,
Увійшов, сів за столом,
Взяв хліб, за звичай розламав,
Благословив і учням дав.
 
Тоді відкрилися їм очі,
Бо ж не впізнали його досі,
І лиш повітря там хапали,
Де був Ісус, як розмовляли.
 
Він зник від них. Вони ж казали:
«Чи ж серця в нас не палали,
Коли він нас навчав в дорозі
І виявляв Писання Божі?»
 
Не тративши, часу намарно,
Вони рушили негайно
В Єрусалим, звідки прийшли
І учням все розповіли.
 
 
Рейтинг: +1 442 просмотра
Комментарии (2)
Евгений Перьминов # 7 мая 2013 в 21:28 0
super дякую
leonid abram # 8 мая 2013 в 10:33 0
Будь-ласка, Євгеній!
Новости партнеров
Загрузка...

 

Популярные стихи за месяц
142
90
86
78
70
65
63
63
61
61
57
57
55
54
53
52
47
45
45
44
44
44
42
42
37
37
Цветок 24 апреля 2018 (Тая Кузмина)
34
33
31
21