По дорозі до Емаусу

7 мая 2013 - leonid abram
Того ж таки, самого дня,
Як відбулась подія ця,
Учні Клеопа і Лука
Йшли до села Емауса.
 
Аж тут, на шляху в Емаус,
Наблизившись сам Ісус,
Ішов далі разом з ними,
З двома учнями своїми.
 
І їм на серці стало мило,
Але щось очі заступило,
Аби святого не сприймали
І щоб Ісуса не впізнали.
 
Кожний з них мов сповідався,
Ісус все чув і їх спитався:
«Що за розмову ви ведете,
Стільки, скільки тут ідете?»
 
Ті ж зупинились, повні смутку,
Клеопа,  той аж скинув руку:-
«Ти ж бо один, що мешкаєш
В Єрусалимі, а не знаєш,
 
Що цими днями сталося.
Клеопа, все розпалювався…
Ісус спитав їх: « Що таке?»
Вони ж розповіли все те,
 
Що сталося в Єрусалимі
Цими днями й вранці нині.
І коли про це казали,
В слова біль душі вкладали.
 
Коли ж вони підійшли
До села, куди втрьох йшли,
Ісус удав, що іде далі,
Бо ніби мав справи нагальні.
 
А вони наполягали
І переконливо казали:
«Зостанься ж, вечір, натомився,
І день уже похилився.»
 
Ісус повірив їм обом,
Увійшов, сів за столом,
Взяв хліб, за звичай розламав,
Благословив і учням дав.
 
Тоді відкрилися їм очі,
Бо ж не впізнали його досі,
І лиш повітря там хапали,
Де був Ісус, як розмовляли.
 
Він зник від них. Вони ж казали:
«Чи ж серця в нас не палали,
Коли він нас навчав в дорозі
І виявляв Писання Божі?»
 
Не тративши, часу намарно,
Вони рушили негайно
В Єрусалим, звідки прийшли
І учням все розповіли.
 
 

© Copyright: leonid abram, 2013

Регистрационный номер №0135483

от 7 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0135483 выдан для произведения:
Того ж таки, самого дня,
Як відбулась подія ця,
Учні Клеопа і Лука
Йшли до села Емауса.
 
Аж тут, на шляху в Емаус,
Наблизившись сам Ісус,
Ішов далі разом з ними,
З двома учнями своїми.
 
І їм на серці стало мило,
Але щось очі заступило,
Аби святого не сприймали
І щоб Ісуса не впізнали.
 
Кожний з них мов сповідався,
Ісус все чув і їх спитався:
«Що за розмову ви ведете,
Стільки, скільки тут ідете?»
 
Ті ж зупинились, повні смутку,
Клеопа,  той аж скинув руку:-
«Ти ж бо один, що мешкаєш
В Єрусалимі, а не знаєш,
 
Що цими днями сталося.
Клеопа, все розпалювався…
Ісус спитав їх: « Що таке?»
Вони ж розповіли все те,
 
Що сталося в Єрусалимі
Цими днями й вранці нині.
І коли про це казали,
В слова біль душі вкладали.
 
Коли ж вони підійшли
До села, куди втрьох йшли,
Ісус удав, що іде далі,
Бо ніби мав справи нагальні.
 
А вони наполягали
І переконливо казали:
«Зостанься ж, вечір, натомився,
І день уже похилився.»
 
Ісус повірив їм обом,
Увійшов, сів за столом,
Взяв хліб, за звичай розламав,
Благословив і учням дав.
 
Тоді відкрилися їм очі,
Бо ж не впізнали його досі,
І лиш повітря там хапали,
Де був Ісус, як розмовляли.
 
Він зник від них. Вони ж казали:
«Чи ж серця в нас не палали,
Коли він нас навчав в дорозі
І виявляв Писання Божі?»
 
Не тративши, часу намарно,
Вони рушили негайно
В Єрусалим, звідки прийшли
І учням все розповіли.
 
 
Рейтинг: +1 427 просмотров
Комментарии (2)
Евгений Перьминов # 7 мая 2013 в 21:28 0
super дякую
leonid abram # 8 мая 2013 в 10:33 0
Будь-ласка, Євгеній!
 

 

Популярные стихи за месяц
129
95
95
Подруги 11 ноября 2017 (Татьяна Петухова)
94
93
91
72
70
68
УЧИТЕЛЬ 24 октября 2017 (Николина ОзернАя)
64
60
59
Предзимье 31 октября 2017 (Виктор Лидин)
59
57
57
56
Красота 25 октября 2017 (Ольга Боровикова)
52
Осеннее 11 ноября 2017 (Нина Колганова)
50
50
49
49
46
45
44
44
Наши мысли... 10 ноября 2017 (Виктор Лидин)
43
40
39
В ДОРОГЕ 1 ноября 2017 (Рената Юрьева)
39
39