Ісус з,являється Томі

12 мая 2013 - leonid abram
Того вечора святого
Не було учня одного
З ними, що Близнюк був звався,
Він десь сам поневірявся.
 
Тож повідали йому
Інші учні наяву:
«Ми Господа бачили,
Та ще й з ним балакали!»
 
Та він відрік: «Якщо я
Так, як в мені душа моя,
На ньому не побачу знаків
І на руках ран від цв,яхів,
 
І не вкладу, немов між п,яльця,
У ті місця свого пальця,
А й руки не вкладу в бік,
Не повірю, що він зміг
 
Смерть в життя перетворити
І все переворушити,
В такому пеклі вигнітитись,
Та ще й вам живим з,явитись.»
 
По вісьмох днях вони знову
Зібрались на свою розмову,
А й Тома був разом з ними,
З одновірцями своїми.
 
Ісус стає серед кімнати,
Та й починає їм казати:
«Мир вам!» Тоді ж до Томи:
«Подай-но палець свій сюди!
 
Ти від моєї бо ж науки,
Глянь на мої ноги й руки,
Руку ж твою простягни
І у мій бік її вклади.
 
Та й не будь невіруючий,
А будь, назавжди, віруючий!»
І відказав Тома, як вмів:
"Ти Бог мій і Господь мій!"
 
А Ісус йому і каже:
«Ти вже в істині весь майже!
Побачив рани на мені,
То й віруєш! Щасливі ж ті,
 
Які не бачивши, все це
Увірували, як в святе:
В мою науку, в моє слово
І у Христа, мене самого!
 
А увірувавши, знання мали
І про мудрість пам’ятали,
Щоб все робили до пуття,
В ім,я небесного життя!»
 
 

© Copyright: leonid abram, 2013

Регистрационный номер №0136234

от 12 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0136234 выдан для произведения:
Того вечора святого
Не було учня одного
З ними, що Близнюк був звався,
Він десь сам поневірявся.
 
Тож повідали йому
Інші учні наяву:
«Ми Господа бачили,
Та ще й з ним балакали!»
 
Та він відрік: «Якщо я
Так, як в мені душа моя,
На ньому не побачу знаків
І на руках ран від цв,яхів,
 
І не вкладу, немов між п,яльця,
У ті місця свого пальця,
А й руки не вкладу в бік,
Не повірю, що він зміг
 
Смерть в життя перетворити
І все переворушити,
В такому пеклі вигнітитись,
Та ще й вам живим з,явитись.»
 
По вісьмох днях вони знову
Зібрались на свою розмову,
А й Тома був разом з ними,
З одновірцями своїми.
 
Ісус стає серед кімнати,
Та й починає їм казати:
«Мир вам!» Тоді ж до Томи:
«Подай-но палець свій сюди!
 
Ти від моєї бо ж науки,
Глянь на мої ноги й руки,
Руку ж твою простягни
І у мій бік її вклади.
 
Та й не будь невіруючий,
А будь, назавжди, віруючий!»
І відказав Тома, як вмів:
"Ти Бог мій і Господь мій!"
 
А Ісус йому і каже:
«Ти вже в істині весь майже!
Побачив рани на мені,
То й віруєш! Щасливі ж ті,
 
Які не бачивши, все це
Увірували, як в святе:
В мою науку, в моє слово
І у Христа, мене самого!
 
А увірувавши, знання мали
І про мудрість пам’ятали,
Щоб все робили до пуття,
В ім,я небесного життя!»
 
 
Рейтинг: +1 276 просмотров
Комментарии (2)
Элина Данилина # 12 мая 2013 в 15:34 0
Очень хорошо, Ленечка!Мне очень понравилось стихотворение!Браво!
Мои аплодисменты!
С теплом Элинка.
leonid abram # 12 мая 2013 в 17:06 0
Добрая и заботливая Элинка, спасибо тебе!
Да снизойдут благости Всевышнего на тебя и
на твою семью! С уважением Леонид!
Популярные стихи за месяц
126
99
93
91
89
НАРЦИСС... 30 мая 2017 (Анна Гирик)
82
81
80
67
66
66
65
65
61
59
59
58
55
55
52
52
50
47
46
46
45
45
45
45
41