...Знову з ранку стук підняв! - Дудлиш воду з чашки! -
Почув гнівний тон Кирило дружини, Наташки.
- Цур, - а з чого ж мені пить, - огризнувся трохи, -
Не здіймай знов клятий лемент, чув я твої охи...
Стрибнув в ліжко, - всю її обійняв, стріпнувся,
Замурчав, мов хитрий кіт, - до кохання пнувся...
- Ну, давай цьом-цьом, кицюню, - не пірнай в "нірвану",
Обізвись на мою ласку, - людиною стану...
- Хочеш м "язи розім"яти? - От, створіння кляте,
Лиш з похмілля протре очі - враз хоче кохатись....
Не встиг він своє гукнуть, - вхопила за "шкірку",
Випхала його у хлів і замкнула клітку. -
- Відтепер, - цілуй свиню, - гаркнула в шпарину,
Їй казки розповідай... висидь тут, хоч днину!
Примостивсь він на соломі... занила печінка...
Від обіди гірко схлипнув: ну, що це за жінка, -
Мало в Світі бунтажу!.. Коли ж прийде згода!
Все, - від завтра, - "зав"яжу"... як буде погода...
(перевод на русский язык - мой)
... Что ты там гремишь, чуть свет! - Хлещешь воду с чашки! - Уловил Кирилл злой тон супруги, Наташки.
- Тьфу, а из чего же пить, - огрызнулся стиха, - Не цепляйся, - ни к чему эта вся шумиха...
Прыгнул к ней он на кровать, - замурлыкал сладко, Как ленивый, хитрый кот, всей своей повадкой:
- Ну, давай цем-цем, кицюню, - не ныряй в "нирвану", Отзовись на мою ласку, - человеком стану...
- Хочешь тело разомять? - Вот, создание проклято, Лишь протрет глаза с похмелья, - разводит дебаты! -
Не успел свое сказать, - вдруг вцепилась, метко, -, Выпхнула его к свинье и замкнула клетку…
- Вот, целуй ее, отныне, - прошипела ему в щель, Обещай и заверяй... поваляйся здесь, хоть день!
Сел в углу он, на солому, - заныла печенка... Ну, Бог и жену мне дал... змея да и только! - Мало в мире бунтажу, ссор среди народа!.. Все, блин, - с завтра, - "завяжу"... как будет погода...
Помочь сайту
Поздравления
МНЕ ОЧЕНЬ ПРИЯТНО! 
