Демократії зоря

13 мая 2013 - Ганка Гличка
article136359.jpg

 

На Майдані, під фонтаном,  вчора милися дівки, -

Цим протестом, вони владі, "промивали" так  мізки...

Дружно під фонтан  пірнали та наївно, з юних  мрій,

Своє право захищали,  усі , -  з думкою надій.

 

Була акція  чи шоу,   тепер,   вільного    народу, -

Хтось просив щось,  вимагав,  -  "булькав" хтось у  воду...

Спалахи життя цікаві, -   то веселі,  то сумні, 

 А народ,  ще цікавіший, -  бо,  живе ж він  на Землі!

 

У країніі,  що багата   на річки  та  на моря

Води  ж,  геть,   немає в  кранах.... демократії зоря

Скрізь заграла та не світить, -  її промінь в калюжах...

Тремтить день і  голі діти  озираються на шлях...

© Copyright: Ганка Гличка, 2013

Регистрационный номер №0136359

от 13 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0136359 выдан для произведения:

 

На Майдані, під фонтаном,  вчора милися дівки, -

Цим протестом, вони владі, "промивали" так  мізки...

Дружно під фонтан  пірнали та наївно, з юних  мрій,

Своє право захищали,  усі , -  з думкою надій.

 

Була акція  чи шоу,   тепер,   вільного    народу, -

Хтось просив щось,  вимагав,  "булькав" хтось у  воду...

Спалахи життя цікаві, -  то веселі,  то сумні, 

 А народ,  ще цікавіший, -  бо,  живе ж він  на Землі!

 

У країніі,  що багата   на річки  та  на моря, -

Лиш води  немає в  кранах...  Демократії зоря

Скрізь заграла та не світить... її промінь в калюжах...

Тремтить день і  голі діти  озираються на шлях...

Рейтинг: +1 180 просмотров
Комментарии (2)
Владимир Проскуров # 21 мая 2013 в 12:06 0
БАТЬКІВЩИНА І ПАТРІОТИ
Любов жагучу до Вітчизни
Не очорни і не забризни!
Не з Банкової родовід –
БАТЬКАМ подякувати слід!
Вони і є твоя Вітчизна,
Єдина і не чинолизна.
Наїлись популізму, досить,
Народ конкретики вже просить!
Ви кличете нас до любові,
А ваші прагнення – здорові?
«Твереза» в вас рука одна,
А інша «кличе» пить до дна?!
ЗАДУМАЙТЕСЬ! За 20 літ
Пішли мільйони на той світ.
І вимирають ПАТРІОТИ,
Обмануті, як ідіоти.
Нафаршировані словами
Про НЕНЬКУ, та вона – не в Вами.
Не дивлячись на біль і срам
Я за ВІТЧИЗНУ все віддам!
Бо вийшов з трудових низів,
А не з потомствених князів.
Народ труда за Батьківщину
І куфайчину дасть єдину!
Звичайні в нього лиш турботи,
Не знають їх ЛЖЕПАТРІОТИ.
Обдурить «ПРАВДА», засліпить,
Вона на банковій сидить.
Уміють жити там «правдиво»,
Електорат крутить на диво,
Любить КРАЇНУ закликають,
Казну ДО СЕБЕ загрібають,
Вітчизну ж і твою сім’ю
Здають як вотчину свою.
Мажори в спадщину беруть,
Власну будуючи майбуть.
«Патріотична» цвіль безбожна
Упевнена, що все їй можна,
Я б зупинити це був радий –
Пре з банкової хвиля зради.
А ви, покривджені краяни,
Розвіять здатні туман «п’яний»?
Щоб Ви дружненько «попросили»
З парламенту поганські сили,
В них відібрать «закон-мандат»,
Бо перцю нам дадуть під зад.
Залишимось ні з чим тоді –
Старі, середні, молоді…
Прости, Вітчизно, нас, прости,
Не ми тут спалюєм мости,
Тебе з’їдає інший люд,
Жаль, розплодилося іуд.
Тож перестаньмо обирати
Їх у народні депутати!!!
Інакше нам сидіть в багнюці
І наші дні щасливі – куці.
Прошу, ПАНОВЕ, не бурчати,
«Наїдку» з цього – мов з курчати,
Щоб вірш згадать не довелось,
Повинен вдуматись не хтось,
А Ви, як виборці, мерщій, –
Хто Вам – чужак, хто – справді свій.
Як станем діяти нарізно,
То буде каятись запізно.
МИ Ж СПРАВЖНІ З ВАМИ ПАТРІОТИ,
Перемагати хіба проти?!
На нас їм глибоко начхати,
Повимітаймо їх із «ХАТИ»!
Не треба чубитись за ПАНА,
Хай згине ця «когорта» драна!
Служить не будемо хамлу
Навіть за плату немалу!
Дозволим банді і мажору
Ще років п’ять тягтися вгору?!
Ні, досить підлим «ПРОТЕЖЕ»!
Бо нахапалися уже.
Не буде нам з вами пощади,
Поки кермують в нас «БРИГАДИ»,
Котрих тягає на спині
«Обдовбаний мутант», як в сні.
ДЕ БАТЬКІВЩИНА Й РІДНА НЕНЬКА –
В народу пам’ять – не куценька!
У «грі» із панством – не забути,
В наші дні радості і скрути.
ЛЖЕПАТРІОТИ заб’ють баки,
Їх гасла брешуть як собаки.
Розвісиш вуха – враз пройдуть
На депутатський наш «редут»
Відомі прісноликі ПИКИ,
КРАЇНІ – лиш позор великий.
Тоді тобі і проясниться
Мій вірш, Вітчизна і різниця.
ПАТРІОТИЗМ сьогодні в моді,
І, як накреслено в ПРИРОДІ
Зумій, КОЗАЧЕ, не зблудити –
Куди затягнуть «ерудити».
ЛЖЕПАТРІОТІВ – розвелося,
Всюди буяє їх «колосся».
Пора сказати клятим – ГОДІ!
Валютно-гривневій свободі,
Котра безжально народ тисне,
До нитки обдире навмисне.
Народ з Вітчизною – єдині,
Не помаранчеві ми нині,
Й блакитно-білі кольори
Зненацька «впали» нам згори.
Й сердечно-світлі ось тони…
Дивися тут – не потони!
Ця КЛОУНАДА нам обридла –
Немає вже «дурного бидла»!
ТА ВИБІР Є!!! Не як завжди
Метатися туди-сюди,
Не дать за пайку голоси,
Щоб покаянно голосить,
Смоктать не варт пустої «дійки»,
Сердечно-білої ЗЛОДІЙКИ,
Пустих обіцянок не брать,
БИКІВ, СПОРТСМЕНІВ І ФІНРАТЬ…
ПІРАНЬЯМИ сім’ю згризуть,
Народу жити буде – жуть!
Ці ГРИЗУНИ п’ють кров твою,
Тому й на бій з ними стаю.
Їх всіх від влади слід прибрати,
Бо вкоріняться супостати,
А не підуть – ми змусим їх,
Порозганять таких – не гріх!
Ідіть до дідька назавжди,
Забудьте шлях в наш дім сюди!
Ми виберемо на всі роки
Людей достойних, без мороки,
В нас ПАТРІОТИ – ПРОСТІ ЛЮДИ,
Нас захищатимуть усюди,
Оплот Вітчизни і Батьків,
І доньок наших, і синів…
Не можна так, щоб не було
В нас тих Людей, що зборють зло!
З тенетів рвуться море з них,
Потяг до ПРАВДИ – не затих.
Навколо себе подивись –
Побачиш їх, як і колись.
Довір свободи естафету
І будеш свідком справді злету.
Послужать і тобі, й народу,
Продажну розженуть породу,
Передадуть нащадкам все,
Що їм майбутнє принесе.
Наш Дім зуміють зберегти,
Аби жили ми як брати.
Це – БАТЬКІВЩИНА! ЗРОЗУМІЙ!
Край рідний спільний – твій і мій.
Не будуть правити царі,
Не стануть звичаї старі.
ГОСПОДАРЯ ДАМО СОБІ!!!
Щоб більш не жити у журбі…
Тому-то і страшні поети,
Що викривальні їх «куплети»,
Тут б’є безжально МАТКА-ПРАВДА
Римо-словами мов КУВАЛДА!
Людську Свідомість ми куєм,
Даєм ІДЕЇ навзаєм,
Мізки відважені в рядки,
Читають люди залюбки,
Хай пісня лине моя чисто
Немов калинове намисто,
Народ почує ПРАВДУ-ВІСТІ
В селі віддаленому й місті,
Вірші поета стануть звісні,
Шлях прокладуть душевній пісні.
Слова римуєм і співаєм
Тобі, ВІТЧИЗНО, з рідним краєм.
І Я, і ТИ – до хрипоти
Речемо, – ІСТИНИ б дійти!
Устигнути б нам доспівати,
Допоки живі БАТЬКО Й МАТИ,
Несемо ІСТИНУ НАРОДНУ,
ЖИТТЯ ПРОГРАМУ БЛАГОРОДНУ.
Я ВІРЮ! ТАК ТОМУ І БУТИ,
МОЇ ВІРШІ – НЕ ШАЛАПУТИ!
Пробач, ВІТЧИЗНО ДОРОГЕНЬКА,
Що голова у нас – «тугенька»,
Ми біжимо, мов голопупі,
«Крутіші» хто. І в гнійній купі,
Бо обіцяє гроші дать,
«Прорив китайський», благодать,
У олігархів взять «капусту»,
Віддать нам яхти… щоб їм ПУСТО
Від обіцянок їх було,
Мережать думи ці чоло.
Ведуть нас знову, бач, на «мило»,
А по дорозі, щоб не змило,
Заповідають «хвіст корови»,
«Роги й копита», курс «здоровий»,
В патріотизмі запевняють…
І спокійнісінько… «злиняють»…
Мажор кричить: «МИ – Українці!»
Сулить «гостинці» навздогінці.
Адже звучить для всіх красиво, –
Блага ж – йому, а нам лиш – ПИВО.
Це збоку виглядить паршиво,
Бо після пива – «косо-криво».
СЛУГА читає вголос казку
Про діда і його салазку.
І ось уже десятки літ
Сидить в салазці ось цей дід.
СЛУГА гостинці нам не дав,
Але салазку замарав.
І, «Патріоти», БУДЬМО! ГЕЙ!
Ідуть з брехнею до людей.
Вони сказали, що так треба,
Нагальна, видно, в них потреба.
Нехай живе оцей мій вірш!
Хвала за нього чи щось гірш?
У нас за це можна і сісти,
Підтвердить можуть журналісти.
Та, може буть, мене наразі
Податковій дадуть «заразі».
Прийдуть «менти» – ти не ховайся,
Дивися чемно, усміхайся,
Для НИХ же теж оті «менти»
Така ж «непотріб», як і ти.
Ведуть Вітчизну допитати,
МИ – мовчимо. Які цитати?!
Не знаю іншої країни,
Де людям страшно взять «дробини»,
І я таким же був, повір,
ХАЙ БУДЕ ПРОКЛЯТ ПАНСЬКИЙ ЗВІР!!!
Голодними Вас не дарма
Тримають навколо керма.
Дадуть, як захотять, пожерти,
Щоб їх підтримали «концерти».
Є гасло нині у «ДЕРЖАВИ» –
Кидать народу харч «іржавий».
А є такі, що собі збоку
Під всіх лаштуються з наскоку,
По закутках від страху мруть,
Не подолавши рабську суть,
Бояться проти клану стати,
Розпотрошить їх маєстати.
І я таких не поважаю,
Життя пройде, а «хата скраю»?!
Не зможеш внукам похвалиться,
Нікчемна ж доля-небилиця.
Вітчизні не згодивсь дідусь,
Хоч прикро – стверджувать берусь.
Я закликаю у цей рік,
(Прилюдно, бачите прорік)
Піднятися на цих заброд –
Відчують хай наш «хоровод»!
Повинні визначить особи –
Хто нам по-справжньому підсобить.
Вас, українці, так багато
В кущах притихлих в будні й свято,
Пора вже вилізти назовні,
Чаші терпіння наші – повні.
Запам’ятай – візьмуть мене
Й тебе ця участь не мине.
Як мовиться, бери шинель
Й гони мажора на панель!
Пани надіються, що ти
До нас не вийдеш з темноти.
Вони упевнені, що Ви
Не піднімете голови.
Піджавши, сидите хвости,
Як труси, Господи прости.
Таких знайдеться з половина,
Готових ринуть як лавина,
Обрушиться на їх «малину»,
Щоб чорний пір в могилу зринув.
Урок «МАЙДАНУ» цінний тим,
Що ми вже знаєм хто за ким,
Обличчя нам усі відомі,
«Майданували» ж в нашім домі.
Знов намагаються пробиться
Лиш до керма, воно їм сниться.
Тому і хочу ВАМ сказати –
ЇХ НЕ ДОПУСТИМ В ДЕПУТАТИ!
Усіх, хто був там, назавжди
Подалі геть від влади йди!
Прийняти слід такий ЗАКОН,
Очистить депутатський «кон».
Там, де реклама надто пре –
Зняти словесне це «пюре»!
Тут гроші цього «ВОРОННЯ»,
Брехня брехню мов доганя.
Простий і чесний кандидат
Не зможе стати з ними в ряд.
Тож ВИ підтримайте його,
Є шанс просунути СВОГО!
Зверніть увагу ще тепер
На телерейтинг, де Боксер
На комерційних рингах бився,
Мільйонів доларів добився.
Йому поставили задачу
В політиці ловить удачу,
Але для нас це – «лохотрон»,
Американський «гріє» трон,
І отчий дім його сім’ї
За океаном – там свої.
Йому КРАЇНА ця – байдуже,
Казна потрібна. Віриш, ДРУЖЕ?!
Читайте сповідь цю мою,
Вітчизну я – БЛАГОТВОРЮ!
В нашу страшно-складну «погоду»
ІДУ ДО СВОГО Я НАРОДУ,
Віршом і римою старався,
Може, до ІСТИНИ добрався,
Я намагався довести,
Щоб досвід зрозумів мій ТИ,
Я, дорогенький ЧИТАЧУ,
Ніколи вже не замовчу!
Я ВАМ віддав вірші свої,
В них не щебечуть солов’ї,
Солона ПРАВДА І ГІРКА,
Поки трима перо рука,
Не можу справді помовчать,
Бо поетична є «печать».
Тож подаруєм це письмо,
Із рук у руки віддамо,
По Україні хай гуля,
Щоб рідна знала це земля.
Судилось Правду написать,
Мої вірші – їх не віднять!
Мені завжди є що сказать,
І ЩО РОБИТИ? ЯК ПОЧАТЬ?!
Не пожалів я добрих слів,
Любов Вітчизні я довів,
ВОНА Й НАРОД У НАС – єдині,
НЕПЕРЕМОЖНІ БУДЕМ НИНІ!!!
Ганка Гличка # 21 мая 2013 в 13:53 0
supersmile live1 Дякую ВАМ, Володимире, за такий щирий, правдивий прекрасний і широкий коментарій!

Тисну Вашу руку! Ваш вірш - СПРАВДІ, ІСТИНА! - життя-буття України за 20, так званих, незалежних рокІв...
... і можновладці, і «Патріоти», БУДЬМО! ГЕЙ!
Ідуть з брехнею до людей!

А ще:
"Тому-то і страшні поети,
Що викривальні їх «куплети»,... - по собі знаю! Написала 500 віршів - викинули з гугли... мій псевдонім -
Ганка Гличка, в насмішку, - переіменували Гонка Кличка... та нехай... як сказала Пугачова, - ТАНКИ ГРЯЗИ НЕ БОЯТСЯ!
Популярная поэзия
+328 + 281 = 609
+312 + 204 = 516
+260 + 195 = 455
+243 + 198 = 441
+211 + 167 = 378
+201 + 173 = 374
+206 + 158 = 364
+175 + 145 = 320
+185 + 124 = 309
+159 + 145 = 304
+168 + 122 = 290
+154 + 135 = 289
+145 + 121 = 266
+160 + 100 = 260
+139 + 116 = 255
+135 + 117 = 252
+133 + 109 = 242
+140 + 102 = 242
+129 + 107 = 236
+152 + 83 = 235
+133 + 97 = 230
Все пройдет. 22 января 2012 (чудо Света)
+135 + 91 = 226
+133 + 92 = 225
+127 + 97 = 224
+118 + 105 = 223
+128 + 95 = 223
+133 + 81 = 214
+126 + 88 = 214
+114 + 98 = 212
ВЫБОР26 июня 2015 (Елена Бурханова)
+107 + 104 = 211
+122 + 86 = 208
ЗВОНОК25 октября 2013 (Елена Бурханова)
+118 + 86 = 204
+108 + 95 = 203
+113 + 89 = 202
+110 + 91 = 201
+111 + 90 = 201
+106 + 95 = 201
+116 + 81 = 197
+107 + 87 = 194
+152 + 41 = 193
+110 + 83 = 193
+106 + 84 = 190
+110 + 79 = 189
Де жа вю4 декабря 2013 (Alexander Ivanov)
+107 + 78 = 185
+108 + 76 = 184
+107 + 75 = 182
+110 + 66 = 176
+107 + 69 = 176
+116 + 60 = 176
+146 + 18 = 164