Дай совіт їм, Небо!

На траві зім"ятій, засланій любов"ю,

Шепотять відверто двоє, між собою, -

Мліють в морі сонця... думкою зітхання

Сіють жаль на  серці, - в щирості признання...

За душею - Воля!..  Ні гривни, ні хати, -

Де ж буде  їх  доля взимку парувати?..

Чи когось шукати з гаманцем хорошим, -

Чи єднати серце в коханні, без грошей?

Дай совіт їм, Небо,  -  даруй Благодаті,

Зведи двії  долі,  освяти у Святі, -

Нехай квітне  серце,  у  любові  в"ється, -

Хай душа  та  тіло  діють,  як ведеться!