Чому все так

Чому все так, чому печаль
Туманом  застеляє очі,
І пташкою в далеку даль
Я відлетіти дуже хочу.

Нема тепла, нема того,
Що для життя так необхідно.
В оману кануло воно
І сонце не всміхається привітно.

Не квітнуть квіти у душі,
Зів’яли  втрачені надії.
І сумно не лише мені -
Мене похмура осінь розуміє.

Чому все склалося не так?
Чому я загубила мрію?
Чому лечу кудись в думках?
Чому себе не розумію?

Але я вірю, що прийде той час,
І сонечко теплом своїм зігріє,
Коли весна повернеться до нас
І оживуть усі мої надії.