ГлавнаяПоэзияПереводы и стихи на других языкахСтихи на других языках → Блаженний той, хто ціль обрав і шлях

 

Блаженний той, хто ціль обрав і шлях

24 июля 2013 - Ганка Гличка
article149018.jpg

 
 
 
Буденна,  звична метушня
Летить похапливо, навколо,
А серед неї  і  душа
Живе в такт настрою, прокволо...
Елегій, вічних,  цвіт  зорить,                     
Налитий правдою, -  одначе,
Не проясніє жодна мить
(И) тим,  хто лише грошима снить,   
Й не здатен  Богові віддячить...
Та, воля  вільному,  своя, -
Од  неба  сонце і   зоря
Й  науки курс, для дзвонаря ...
Хтось ще  блукає,  а   чиюсь
Торкає  душу  світло Віри, -
Осяйно, -   із  блакиті  гріє
Цілісність,  обрії  та мрії 
І  тьма відходить!  - Ти не віриш?
«Ліхтар» прозрінь тебе впізнає, -
(Ь) колись, таємний, дасть свій знак...
Осмисли,  погляд свій та смак,
Без гніву,  -  Небо споглядає!
Рости себе,  буди відвагу,
А силу волі  розвивай, -  
Вділи  нужденному  увагу
І  промінь  символів,  тримай!
Шукай не темряву, а світло, -
Любові квітка проросте!
Якщо бажаєш проясніти,
Хвилюй  думки цим і, - ВРОСТЕ

© Copyright: Ганка Гличка, 2013

Регистрационный номер №0149018

от 24 июля 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0149018 выдан для произведения:

 

 

 

Буденна,  звична метушня

Летить похапливо, навколо,

А серед неї  і  душа

Живе в такт настрою, прокволо...

Елегій, вічних,  цвіт  зорить,                     

Налитий правдою, -  одначе,

Не проясніє жодна мить

(И) тим,  хто лише грошима снить,   

Й не здатен  Богові віддячить...

Та, воля  вільному,  своя, -

Од  неба  сонце і   зоря

Й  науки курс, для дзвонаря ...

Хтось ще  блукає,  а   чиюсь

Торкає  душу  світло Віри, -

Осяйно, -   із  блакиті  гріє

Цілісність,  обрії  та мрії 

І  тьма відходить!  - Ти не віриш?

«Ліхтар» прозрінь тебе впізнає, -

(Ь) колись, таємний, дасть свій знак...

Осмисли,  погляд свій та смак,

Без гніву,  -  Небо споглядає!

Рости себе,  буди відвагу,

А силу волі  розвивай, -  

Вділи  душі,  чужій,   увагу

І  промінь  символів,  тримай!

 

Шукай не темряву, а світло, -

Любові квітка проросте!

Якщо бажаєш проясніти,

Хвилюй  думки цим і, - ВРОСТЕ

Рейтинг: +3 1015 просмотров
Комментарии (6)
Лариса Чугунова # 2 августа 2013 в 08:16 0
Замечательно! Спасибо!
Ганка Гличка # 2 августа 2013 в 12:40 +1
СПАСИБО ВАМ, ЛАРИСА. ОЧЕНЬ ПРИЯТНО! (Картинка ЗАМЕЧАТЕЛЬНАЯ! - СПАСИБО!)

С ТЕПЛОМ soln
Владимир Проскуров # 15 августа 2013 в 12:27 0
ГРОМАДЯНСЬКІ ТЕЗИ
Закон для слабого – це пастка,
В сітях статей – вуальний тон,
Багатство сильному – будь ласка,
Йому закон – хамелеон.

В ділах великих буть угодним
Всім не удасться назавжди,
Свободою – не буть свободним,
При владі ж панські лиш сліди.

А зайвина – це друг багатства,
Нахабство слідує за ним,
Краде (відкрито!) уже «братство»,
Безкарно владарює всим.

Закон для всіх повинен править,
Він – справедливості урок,
А де правитель байки травить –
Громадянину в тюрму – крок.

Поганий буть не може гожим,
А зроблять доброго дурним,
Довірив голос перехожим
І став, не знаючи, чужим.

Не радість у грошах великих,
Коли їх мало – не горюй,
Себе рятуй від думок диких,
За смерть сім’ї не голосуй.

Мені вірші життя прискорять,
Останній час не відвести,
І недруги заклад проспорять,
Творця від слави не спасти.

В вогні Держава ненаситна,
Поближче хто – згорить простяк,
А байдужим пітьма елітна
Не стане наперекосяк.

Весни Вам в віршах не здобуду,
Поет – один, без Вас – німий,
Як пояснить простому люду –
Час зволікань – не золотий.

Стараюсь в віршах буть розумним,
Мій розум – кращий капітал,
Багатство кане в прах бездумний,
Розум поету – генерал.

Коли живу я і дерзаю,
Житейський спокій у душі,
Проб’є мій час, я добре знаю,
Душі не треба «бариші».

Боротись з гнівом дуже трудно,
Життям заплатиш, гнів – сувор,
Ціна у насолод марудна,
За насолоду ллється кров.

Прийшла біда – ниць не впади,
Нещастя руку не простягне,
Вступай в щасливчиків ряди,
Гординя ж – зрадою затягне.

В Державі, де Закон, Порядок,
Сміливий в діях і речах,
А там, де клан і безпорядок,
Борись, та знай толк у словах.

Дурник твердить – його не знають,
Народ не бачить в нім творця,
Розумних люди поважають,
В них в унісон б’ються серця.

За зло добром не варт платити,
Такому не повірю сну,
Всліпу сміливо йти мастито,
Щоб за добро віддать весну.

Тиран всі блага в нас присвоїв,
Народ розвіявся, мов дим,
Я істину твою засвоїв –
Країну повернуть живим.

Народ вернеться в твоє лоно,
Під прапор жовто-голубий,
Коли в Державі здохне ворон,
Як ще в польоті – в битві збий!

Готовий на єднальні спроби,
Якщо державне в нас майно
Розділять порівну особи,
Як СПРАВЕДЛИВІСТЮ дано!

Хто чистий і стійкий морально,
Той правду може говорить,
Я віршам вірний не аврально,
Мене мандатом не купить.

Свій шлях ти стелиш особисто,
Ти – головний тут командир,
Не світить доля променисто,
Якщо візьмеш не той мундир.

Глас істини – бридкий для слуху,
Не витончений він мені,
Згубні улесливі для духу,
Бо наче скупані в брехні.

Тиран палац створив розкішний,
Не бачив світ таких затрат!
Куди веде багатогрішний?!
Злиденний в нас лиш результат.

Хто знає міру – всим радіє,
Він, більшість, мудро-мовчазний,
Брехнею «ляпало» хворіє,
Бездарний, але говіркий.

За справедливість хто воює –
Прийде звитяга в акурат!
А боягуза хто шанує?!
Він нам, погодьтеся, не брат…

В нас шляху іншого немає,
Як все здобути в боротьбі,
Поле діяльності – безкрає,
Є що робить мені й тобі…

Листопад 2012 року, Київ.
Ганка Гличка # 15 августа 2013 в 13:36 +1
ТАК І ТІЛЬКИ ТАК! ПО-ІНШОМУ НЕ СКАЖЕШ... ЩИРО ДЯКУЮ ВАМ, ВОЛОДЮ.
Екатерина Комарова # 16 августа 2013 в 19:15 +1
ХЭОРОШО БЫЛА НА УКРАЙНЕ)
ПРОЧЛА ТВОЙ ЗАМЕЧАТЕЛЬНЫЙ СТИХ, ЛЕГКО. 040a6efb898eeececd6a4cf582d6dca6
Ганка Гличка # 17 августа 2013 в 15:16 0
СПАСИБО. ПРИЯТНО! 5min

ЗА БРАТСКУЮ ДРУЖБУ НАРОДОВ c0414