" Перше помноження хлібів"

22 декабря 2013 - leonid abram
article176705.jpg
 

 

Оформление Галины Дашевской.

 

 http://parnasse.ru/poetry/lyrics/religious/-pervoe-umnozhenie-hlebov.html

 

 

 

Прийшли до Христа звідусюди,

Різні за вірою люди,

До Його вчення небайдужих,

І Він вигоїв всіх недужих.

 

Як же настав вечір скоро,

Підійшли тоді до нього

Учні, й кажуть:"Місце це

Пусте, та й час минув уже.

 

Відпусти людей, нехай

Ідуть по селах зазвичай,

Та куплять там собі поживи,

Хліба та якоїсь риби".

 

А Ісус сказав, мов з неба:

"Їм відходити не треба,

В моїм благоволінні звідси,

Ви самі їм дайте їсти".

 

А вони мовлять до Нього:

"Зі статку свого харчового,

Ми маємо тільки п’ять

Хлібів й дві риби". І мовчать.

 

Тоді Він каже: "Тож підіть,

Мені їх сюди принесіть".

Ті ж пішли, все це взяли

І до Ісуса принесли.

 

А Він звелів передусім,

Аби було зручно всім їм,

Посідати тут тісненько,

Бо ж було люду багатенько.

 

І посідали на траві,

По сто і п’ятдесят людей.

Було п’ять тисяч в тій порі,

Без жінок і без дітей.

 

Ісус в небо очі підвів,

Благословив тих п’ять хлібів,

Дві рибини розламав

І учням все це передав.

 

А учні вже людям носили,

І всі зголоднілі їли.

Наситились, наїлися,

Щей кусні залишилися.

 

Іназбирали тих куснів

Дванадцять повних кошиків,

Та ще й рештки риби були,

На землі скрізь, як гриби.

 

Ісус вдруге сіма хлібами

І рибами небагатьмами,

Чотири тисячі людей

Наситив крім жінок й дітей.

 


 

© Copyright: leonid abram, 2013

Регистрационный номер №0176705

от 22 декабря 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0176705 выдан для произведения:

 

 

Прийшли до Христа звідусюди,

Різні за вірою люди,

До Його вчення небайдужих,

І Він вигоїв всіх недужих.

 

Як же настав вечір скоро,

Підійшли тоді до нього

Учні, й кажуть:"Місце це

Пусте, та й час минув уже.

 

Відпусти людей, нехай

Ідуть по селах зазвичай,

Та куплять там собі поживи,

Хліба та якоїсь риби".

 

А Ісус сказав, мов з неба:

"Їм відходити не треба,

В моїм благоволінні звідси,

Ви самі їм дайте їсти".

 

А вони мовлять до Нього:

"Зі статку свого харчового,

Ми маємо тільки п’ять

Хлібів й дві риби". І мовчать.

 

Тоді Він каже: "Тож підіть,

Мені їх сюди принесіть".

Ті ж пішли, все це взяли

І до Ісуса принесли.

 

А Він звелів передусім,

Аби було зручно всім їм,

Посідати тут тісненько,

Бо ж було люду багатенько.

 

І посідали на траві,

По сто і п’ятдесят людей.

Було п’ять тисяч в тій порі,

Без жінок і без дітей.

 

Ісус в небо очі підвів,

Благословив тих п’ять хлібів,

Дві рибини розламав

І учням все це передав.

 

А учні вже людям носили,

І всі зголоднілі їли.

Наситились, наїлися,

Щей кусні залишилися.

 

Іназбирали тих куснів

Дванадцять повних кошиків,

Та ще й рештки риби були,

На землі скрізь, як гриби.

 

Ісус вдруге сіма хлібами

І рибами небагатьмами,

Чотири тисячі людей

Наситив крім жінок й дітей

 

Рейтинг: +9 471 просмотр
Комментарии (16)
Антонина Тесленко # 22 декабря 2013 в 22:06 +1
Спасибо за любовь к Господу нашему Иисусу Христу, Библия -великая КНИГА. Её читать и читать.
leonid abram # 22 декабря 2013 в 22:58 +1
Именно так, Антонина! Библию читать и читать и все почитанное и понимать, и воспринимать. И что характерно каждый раз по новому проходит смысл слов текста. Антонина, 040a6efb898eeececd6a4cf582d6dca6 Божьего Вам благословения!
Галина Дашевская # 22 декабря 2013 в 22:27 +2
Леонид, спасибо за прекрасное стихотворение!

leonid abram # 22 декабря 2013 в 23:07 +1
Галина, благодаря Вам, стихотворение дышит, оно живое! 8ed46eaeebfbdaa9807323e5c8b8e6d9 Вы вдохнули ему женское начало! Кланяюсь Вам!
0 # 22 декабря 2013 в 22:28 +2
смысл уловила...сюжет известен...а вот языка не знаю...только отдельные слова...перевод бы...для таких...как я...спасибо вам...искренне...и с верою---ОН есть...с нами...и не оставит детей своих...
leonid abram # 22 декабря 2013 в 23:03 +2
Ася, для русскоячного читателя приложила неимоверные усилия наша уважаемая добродетельница Галина Дашевская. Честь и хвала ей за благодеяния ее! 5min 8ed46eaeebfbdaa9807323e5c8b8e6d9
Таня Петербуржская # 23 декабря 2013 в 00:47 +3
Красиво написано, Леонид. Храни Господь, за служение!
leonid abram # 23 декабря 2013 в 10:59 +1
Спасибо, Татьяна! Только женщина, в сердце которой живет Бог, может написать такие слова! Небесного Вам благословения! 8ed46eaeebfbdaa9807323e5c8b8e6d9
Геннадий Евс # 23 декабря 2013 в 19:31 +2
t7304 50ba589c42903ba3fa2d8601ad34ba1e c0414
leonid abram # 23 декабря 2013 в 20:57 +1
Спасибо, Геннадий! Желаю Небесного благословения! c0137
Тая Кузмина # 23 декабря 2013 в 20:21 +2
СПАСИБО ВАМ БОЛЬШОЕ!!!!

leonid abram # 23 декабря 2013 в 21:00 +1
Спасибо, Таисия! Спасибо, Красавица! Пусть Божее Б 8ed46eaeebfbdaa9807323e5c8b8e6d9 лагословение не оставляет Вас и Вашу семью! С уважением, Леонид!
Надежда Ш. # 25 декабря 2013 в 00:28 +1
ОЧЕНЬ КРАСИВЫЙ ПОСТ!СПАСИБО! 040a6efb898eeececd6a4cf582d6dca6
leonid abram # 25 декабря 2013 в 11:41 +1
Уважаемая Надежда, Ваши слова и радуют и объязывают. Божие 8ed46eaeebfbdaa9807323e5c8b8e6d9 го Вам благословения.
Борис Хомяков # 26 декабря 2013 в 01:37 +1
Леонид, спасибо за ваш труд!
leonid abram # 26 декабря 2013 в 14:54 0
Борис, Ваши слова и радуют и объязывают! Небесного Вам благословения! c0137