lа viе

Mon аmi,
Навчи мене бути собою
при світлі.
У пітьмі я і так
аж занадто із ніччю відверта.
Чай із цукром не завжди солодкий,
цукерки огидні,
Коли гірко у роті
від зрад, а серце
подерте.

Mоn аmоur,
Як же важко сьогодні
собі пояснити,
рукам моїм, моїм очам
і вустам, які стали тремтіти,
Що вчора, де дотики ніжності
мають твій запах,
Ніколи не прийде, не вернеться,
не стане завтра?

Я забула, що речі ще мають свої імена...
Для когОсь,- не згадаю..
Та дихати все ж таки треба.
Що очі не тільки для сліз,- а й для
поглядів в небо.
І буде все добре, та тільки,
та тільки.. без вас.