А почалося все...

 А почалося все…

А почалося все з тієї миті.

Побачила й забути не змогла.

Дивилась  йому в очі і не знала,

Яка мені з ним доля полягла.

А на душі в ту мить було так тяжко,

Так сумно, так образливо – шкода,

Що я не зможу бути з ним назавжди,

Бо не з`єднались наші ще серця.

А все одно надіюсь, вірю, мрію:

Колись ми будемо із ним удвох.

Хоча я дуже добре розумію,

Що буде так все, як замислив Бог!

                                                 (осінь 2010р)