О проекте
|
Забыли пароль?
Регистрация
Стихи
Новые стихи
Популярные стихи
Проза
Новая проза
Популярная проза
Ёлки
ЛитКафе
Конкурсы
Прошедшие
Салют Победы
Прекрасный Май
XI Чемп Прозы
СуперБлиц
ЛитКомета
Турнир поэтов
АкроСтиха
"Царские забавы"
Любовью полнятся
Апрельский
Буриме
Апрель
Март...
Праздники
Классика
Российская
Зарубежная
Авторы
Все авторы
Страница Памяти
Ещё...
Лента актив...
Поздравления
Комментарии
Песни
Театр
Кулинарная книга
Праздники
Репортажи
Целебник
Главная
Новости
Помочь сайту
Клубы
Блоги
Форум
Библиотека
Меценаты
Статьи
Интересное рядом
Интервью
Поздравления
Главная
→
Стихи
→
Лирика
→
Гражданская лирика
→ ЛЮБИЛИ МИ В ДИТИНСТВІ КОЛЯДУ...
ЛЮБИЛИ МИ В ДИТИНСТВІ КОЛЯДУ...
4 января 2022 -
Орест Мищанчук
Любили ми в дитинстві коляду,
Як тільки починало вечоріти,
Натягуючи шапки на ходу,
На вулиці вискакували діти.
Чекало щось казкове нас усіх,
Завжди чомусь зникала завірюха,
Скрипів лиш під ногами білий сніг,
Щипав мороз грайливо нас за вуха.
Світив на стежку місяць із небес,
Хоча стежки усі на пам'ять знали,
Лиш гавкне і замовкне чий-то пес,
Бо ми вже під вікном колядували.
Господар чинно з хати виходив,
Збирав нам подарунки за дверима,
Всім яблука, цукерки виносив,
Але частіше дякував грошима.
Подвір'я все іскрилось від краси,
Колядники від радості світились,
Ніколи не забути ті часи,
Вони назавжди з нами залишились.
Нема батьків, в селі я не живу,
Нема уже давно старої хати,
Та на різдво я мрію наяву,
Щоб, як колись, піти, колядувати...
© Copyright:
Орест Мищанчук
, 2022
Регистрационный номер №
0502284
от 4 января 2022
[Скрыть]
Регистрационный номер 0502284 выдан для произведения:
Любили ми в дитинстві коляду,
Як тільки починало вечоріти,
Натягуючи шапки на ходу,
На вулиці вискакували діти.
Чекало щось казкове нас усіх,
Завжди чомусь зникала завірюха,
Скрипів лиш під ногами білий сніг,
Щипав мороз грайливо нас за вуха.
Світив на стежку місяць із небес,
Хоча стежки усі на пам'ять знали,
Лиш гавкне і замовкне чий-то пес,
Бо ми вже під вікном колядували.
Господар чинно з хати виходив,
Збирав нам подарунки за дверима,
Всім яблука, цукерки виносив,
Але частіше дякував грошима.
Подвір'я все іскрилось від краси,
Колядники від радості світились,
Ніколи не забути ті часи,
Вони назавжди з нами залишились.
Нема батьків, в селі я не живу,
Нема уже давно старої хати,
Та на різдво я мрію наяву,
Щоб, як колись, піти, колядувати...
НЕ МОГУ ПРОЖИТЬ БЕЗ ЧАЯ,,.
ЖДИТЕ, ТИГР СКОРО В ДОМ ПОСТУЧИТСЯ...
Рейтинг:
+4
414 просмотров
Кому понравилось произведение? >>
Комментарии (2)
Марта Шаула
#
4 января 2022 в 19:17
0
ДОРОГИЙ ОРЕСТ! ТАКИЙ ЧУДОВІЙ ТВІР!
С ЗАХОПЛЕННЯМ ЧИТАЛА ТА ВСЕ СПІВАЛА!
СЧАСТЛИВОГО НОВОГО РОКУ ,
МИРУ У МИРІ ВІД СЕРЦЯ БАЖАЮ!!!
Орест Мищанчук
#
5 января 2022 в 18:09
0
Дякую,Марта,щастя,здоров'я,добра та любові в Новому Році!
RSS-лента комментариев
Новые стихи
Шуршит ноябрь...
Николай Гольбрайх
в ноябре....
Ludmila Juhimec
Счастливую возможность...
Владимир Лучит
Светлый образ ношу возле сердца
Игорь Трушин
Алёшкины рассказы *** Внук Лёша...
Владимир Винников
Поэзия
Проза
Театр
Галерея
Авторы
Конкурсы
Клубы интересов
Форум
Новости