Твої слова...

Твої слова і клятви... Хіба цього замало,

Щоб серце розтривожити і йти

Стежиною життя,  -  де  Сонце встало,

Для двох, -  щоб день коханням заплести!

Щоб  не змарніли, квітли  мрії  крила,

Тієї, що колись ти склав  із  див, -

Твої слова ніч зорями святила

Хіба на те,  щоб  дощ   усі  їх  змив!

Твої слова,  з пробачень та прощання,

Заплутані  гріхами,  через край...

Вивчає день життя  урок,   кохання, -

У  погляді   думок  і  пекло й рай...