Дні очищення пройшли,
Батьки два голубки взяли,
Дитя гарненько сповили,
І з ним в Божий Храм пішли.
 
Симеон дитя це взяв,
На нього він давно чекав,
Добра Ізраїлю бажав,
Слова  до Бога промовляв:
 
«Владико, нині відпускаєш
Раба свого із миром;- маєш
Спасіння ти своє в народі,
Нажився я доволі, годі.»
 
І до Марії він прорік:
«Царицею із віку в вік
Ти будеш  для людей, твій син
Буде такий в світі один.
 
Бо він призначений зарання
На падіння й уставання
Багатьом у Ізраїлі
На сперечання в кожнім ділі.»
 
Дивувалися батько і мати,-тоді
Симеон до Марії неначе сам Бог:
«І меч душу прошиє самій же тобі,
Щоб відкрились думки сердець багатьох.»
 
Там Ганна пророчиця тоже була,
Тієї години вона підійшла.
Славила Бога, говорила про нього,
Спасіння чекала від хлопчика цього.
 
І як виконали все
Те, що Боже і святе,
Згідно з Законом Господнім,
Що чиниться і по сьогодні,
 
Повернулися сім’єю
В свою рідну Галилею,
До Назарету, свого міста,
Кожний до свойого місця.
 
Хлоп’я, що святість з неба мало,
Росло, міцніло, виростало,
Сповнюючи мудрість Божу,
І благодать була на ньому.
 
 
 
	
	
	
		[Скрыть] 
		Регистрационный номер 0116866 выдан для произведения: 
		 Дні очищення пройшли,
Батьки два голубки взяли,
Дитя гарненько сповили,
І з ним в Божий Храм пішли.
 
Симеон дитя це взяв,
На нього він давно чекав,
Добра Ізраїлю бажав,
Слова  до Бога промовляв:
 
«Владико, нині відпускаєш
Раба свого із миром;- маєш
Спасіння ти своє в народі,
Нажився я доволі, годі.»
 
І до Марії він прорік:
«Царицею із віку в вік
Ти будеш  для людей, твій син
Буде такий в світі один.
 
Бо він призначений зарання
На падіння й уставання
Багатьом у Ізраїлі
На сперечання в кожнім ділі.»
 
Дивувалися батько і мати,-тоді
Симеон до Марії неначе сам Бог:
«І меч душу прошиє самій же тобі,
Щоб відкрились думки сердець багатьох.»
 
Там Ганна пророчиця тоже була,
Тієї години вона підійшла.
Славила Бога, говорила про нього,
Спасіння чекала від хлопчика цього.
 
І як виконали все
Те, що Боже і святе,
Згідно з Законом Господнім,
Що чиниться і по сьогодні,
 
Повернулися сім’єю
В свою рідну Галилею,
До Назарету, свого міста,
Кожний до свойого місця.
 
Хлоп’я, що святість з неба мало,
Росло, міцніло, виростало,
Сповнюючи мудрість Божу,
І благодать була на ньому.