Сон Йосифа
10 июля 2013 -
leonid abram
Рейтинг: +2
912 просмотров
Комментарии (2)
# 20 августа 2013 в 05:25 0 | ||
|
# 20 августа 2013 в 15:00 0 | ||
|
Вірш подається під редакцією Анни Креславської
Дванадцять синів Яків мав,
Одного ж з них облюбував,
Йосифа для радості,
Що народився в старості,
Йосиф жив в сім’ї найліпше,
І мав з добра всього найбільше.
Одного ж разу всіх зізвав
І свій сон їм розказав.
Каже: послухайте, прошу,
Я свій сон вам розкажу,
Що мені приснилося
І в що перетворилося.
Отож, сплю - сниться мені,
На все Божа воля,
Всі ми в’яжемо снопи,
Та й посеред поля.
Аж підвівся тут мій сніп,
Тай стоїть, ваші ж тоді
Снопи кругом поспинались,
Та й перед моїм посхилялись.
Тоді й кажуть йому брати:
Чи ж направду царем ти
Будеш понад нами
Старшими братами?.
Ще й другий сон йому приснився,
Він і ним їм похвалився.
І про все, що було там,
Розповів своїм братам.
Каже: Снився мені знов,
Ще один незвичний сон,
Що сонце, місяць і зірки
Мені вклонилися, таки.
Те, що сказав братам своїм,
Те й батькові це оповів.
А батько насварив його:
«Що то за сон, чи ж буде то
Справді,- прийдемо всі ми:
Я і мати, і брати,
Щоб уклонитися тобі
Аж до самої землі».
Брати не могли видужати,
Стали йому завидувати.
Яків на те має своє,
Запам’ятав собі все те.
Вірш подається під редакцією Анни Креславської
Дванадцять синів Яків мав,
Одного ж з них облюбував,
Йосифа для радості,
Що народився в старості,
Йосиф жив в сім’ї найліпше,
І мав з добра всього найбільше.
Одного ж разу всіх зізвав
І свій сон їм розказав.
Каже: послухайте, прошу,
Я свій сон вам розкажу,
Що мені приснилося
І в що перетворилося.
Отож, сплю - сниться мені,
На все Божа воля,
Всі ми в’яжемо снопи,
Та й посеред поля.
Аж підвівся тут мій сніп,
Тай стоїть, ваші ж тоді
Снопи кругом поспинались,
Та й перед моїм посхилялись.
Тоді й кажуть йому брати:
Чи ж направду царем ти
Будеш понад нами
Старшими братами?.
Ще й другий сон йому приснився,
Він і ним їм похвалився.
І про все, що було там,
Розповів своїм братам.
Каже: Снився мені знов,
Ще один незвичний сон,
Що сонце, місяць і зірки
Мені вклонилися, таки.
Те, що сказав братам своїм,
Те й батькові це оповів.
А батько насварив його:
«Що то за сон, чи ж буде то
Справді,- прийдемо всі ми:
Я і мати, і брати,
Щоб уклонитися тобі
Аж до самої землі».
Брати не могли видужати,
Стали йому завидувати.
Яків на те має своє,
Запам’ятав собі все те.
leonid abram # 20 августа 2013 в 15:00 0 | ||
|
Литературный сайт Парнас предоставляет авторам возможность свободной публикации своих литературных произведений в сети Интернет.