По дорозі в Емаус

22 апреля 2014 - leonid abram
 
Того ж таки, самого дня,

Як відбулась подія ця,

Учні Клеопа і Лука

Йшли до Емаусу - села.

 

Аж тут, на шляху в Емаус,

Наблизившись сам Ісус,

Ішов далі разом з ними,

З двома учнями своїми.

 

І їм на серці стало мило,

Але щось очі заступило,

Аби святого не сприймали

І щоб Ісуса не впізнали.

 

Кожний з них мов сповідався,

Ісус все чув і їх спитався:

«Що за розмову ви ведете,

Стільки, скільки тут ідете?»

 

Ті ж зупинились, повні смутку,

Клеопа,  той аж скинув руку:-

«Ти ж бо один, що мешкаєш

В Єрусалимі, а не знаєш,

 

Що цими днями сталося.

Клеопа, все розпалювався…

Ісус спитав їх: « Що таке?»

Вони ж розповіли все те,

 

Що сталося в Єрусалимі

Цими днями й вранці нині.

І коли про це казали,

В слова біль душі вкладали.

 

Коли ж вони підійшли

До села, куди втрьох йшли,

Ісус удав, що іде далі,

Бо ніби мав справи нагальні.

 

А вони наполягали

І переконливо казали:

«Зостанься ж, вечір, натомився,

І день уже похилився.»

 

Ісус повірив їм обом,

Увійшов, сів за столом,

Взяв хліб, за звичай розламав,

Благословив і учням дав.

 

Тоді відкрилися їм очі,

Бо ж не впізнали його досі,

І лиш повітря там хапали,

Де був Ісус, як розмовляли.

 

Він зник від них. Вони ж казали:

«Чи ж серця в нас не палали,

Коли він нас навчав в дорозі

І виявляв Писання Божі?»

 

Не тративши, часу намарно,

Вони рушили негайно

В Єрусалим, звідки прийшли

І учням все розповіли.

 

 

© Copyright: leonid abram, 2014

Регистрационный номер №0210403

от 22 апреля 2014

[Скрыть] Регистрационный номер 0210403 выдан для произведения:
Того ж таки, самого дня,

Як відбулась подія ця,

Учні Клеопа і Лука

Йшли до Емаусу - села.

 

Аж тут, на шляху в Емаус,

Наблизившись сам Ісус,

Ішов далі разом з ними,

З двома учнями своїми.

 

І їм на серці стало мило,

Але щось очі заступило,

Аби святого не сприймали

І щоб Ісуса не впізнали.

 

Кожний з них мов сповідався,

Ісус все чув і їх спитався:

«Що за розмову ви ведете,

Стільки, скільки тут ідете?»

 

Ті ж зупинились, повні смутку,

Клеопа,  той аж скинув руку:-

«Ти ж бо один, що мешкаєш

В Єрусалимі, а не знаєш,

 

Що цими днями сталося.

Клеопа, все розпалювався…

Ісус спитав їх: « Що таке?»

Вони ж розповіли все те,

 

Що сталося в Єрусалимі

Цими днями й вранці нині.

І коли про це казали,

В слова біль душі вкладали.

 

Коли ж вони підійшли

До села, куди втрьох йшли,

Ісус удав, що іде далі,

Бо ніби мав справи нагальні.

 

А вони наполягали

І переконливо казали:

«Зостанься ж, вечір, натомився,

І день уже похилився.»

 

Ісус повірив їм обом,

Увійшов, сів за столом,

Взяв хліб, за звичай розламав,

Благословив і учням дав.

 

Тоді відкрилися їм очі,

Бо ж не впізнали його досі,

І лиш повітря там хапали,

Де був Ісус, як розмовляли.

 

Він зник від них. Вони ж казали:

«Чи ж серця в нас не палали,

Коли він нас навчав в дорозі

І виявляв Писання Божі?»

 

Не тративши, часу намарно,

Вони рушили негайно

В Єрусалим, звідки прийшли

І учням все розповіли.

 

 

Рейтинг: +2 207 просмотров
Комментарии (4)
Александр Дашевский # 26 апреля 2014 в 00:18 +1
Мне нравится читать об Иисусе Христе!
leonid abram # 29 апреля 2014 в 15:55 0
Спасибо, Саша! Думаю что Иисусу Христу тоже нравится, что ты о нем читаешь! С уважением, Леонид!
Галина Дашевская # 26 апреля 2014 в 00:26 +1
Леонид, моя благодарность! Так держать!
leonid abram # 29 апреля 2014 в 15:56 0
Спасибо, Галины! Твои слова и вдохновляют, и объязывают! 040a6efb898eeececd6a4cf582d6dca6