По дорозі в Емаус

22 апреля 2014 - leonid abram
Того ж таки, самого дня,

Як відбулась подія ця,

Учні Клеопа і Лука

Йшли до Емаусу - села.

 

Аж тут, на шляху в Емаус,

Наблизившись сам Ісус,

Ішов далі разом з ними,

З двома учнями своїми.

 

І їм на серці стало мило,

Але щось очі заступило,

Аби святого не сприймали

І щоб Ісуса не впізнали.

 

Кожний з них мов сповідався,

Ісус все чув і їх спитався:

«Що за розмову ви ведете,

Стільки, скільки тут ідете?»

 

Ті ж зупинились, повні смутку,

Клеопа,  той аж скинув руку:-

«Ти ж бо один, що мешкаєш

В Єрусалимі, а не знаєш,

 

Що цими днями сталося.

Клеопа, все розпалювався…

Ісус спитав їх: « Що таке?»

Вони ж розповіли все те,

 

Що сталося в Єрусалимі

Цими днями й вранці нині.

І коли про це казали,

В слова біль душі вкладали.

 

Коли ж вони підійшли

До села, куди втрьох йшли,

Ісус удав, що іде далі,

Бо ніби мав справи нагальні.

 

А вони наполягали

І переконливо казали:

«Зостанься ж, вечір, натомився,

І день уже похилився.»

 

Ісус повірив їм обом,

Увійшов, сів за столом,

Взяв хліб, за звичай розламав,

Благословив і учням дав.

 

Тоді відкрилися їм очі,

Бо ж не впізнали його досі,

І лиш повітря там хапали,

Де був Ісус, як розмовляли.

 

Він зник від них. Вони ж казали:

«Чи ж серця в нас не палали,

Коли він нас навчав в дорозі

І виявляв Писання Божі?»

 

Не тративши, часу намарно,

Вони рушили негайно

В Єрусалим, звідки прийшли

І учням все розповіли.

 

 

© Copyright: leonid abram, 2014

Регистрационный номер №0210403

от 22 апреля 2014

[Скрыть] Регистрационный номер 0210403 выдан для произведения:
Того ж таки, самого дня,

Як відбулась подія ця,

Учні Клеопа і Лука

Йшли до Емаусу - села.

 

Аж тут, на шляху в Емаус,

Наблизившись сам Ісус,

Ішов далі разом з ними,

З двома учнями своїми.

 

І їм на серці стало мило,

Але щось очі заступило,

Аби святого не сприймали

І щоб Ісуса не впізнали.

 

Кожний з них мов сповідався,

Ісус все чув і їх спитався:

«Що за розмову ви ведете,

Стільки, скільки тут ідете?»

 

Ті ж зупинились, повні смутку,

Клеопа,  той аж скинув руку:-

«Ти ж бо один, що мешкаєш

В Єрусалимі, а не знаєш,

 

Що цими днями сталося.

Клеопа, все розпалювався…

Ісус спитав їх: « Що таке?»

Вони ж розповіли все те,

 

Що сталося в Єрусалимі

Цими днями й вранці нині.

І коли про це казали,

В слова біль душі вкладали.

 

Коли ж вони підійшли

До села, куди втрьох йшли,

Ісус удав, що іде далі,

Бо ніби мав справи нагальні.

 

А вони наполягали

І переконливо казали:

«Зостанься ж, вечір, натомився,

І день уже похилився.»

 

Ісус повірив їм обом,

Увійшов, сів за столом,

Взяв хліб, за звичай розламав,

Благословив і учням дав.

 

Тоді відкрилися їм очі,

Бо ж не впізнали його досі,

І лиш повітря там хапали,

Де був Ісус, як розмовляли.

 

Він зник від них. Вони ж казали:

«Чи ж серця в нас не палали,

Коли він нас навчав в дорозі

І виявляв Писання Божі?»

 

Не тративши, часу намарно,

Вони рушили негайно

В Єрусалим, звідки прийшли

І учням все розповіли.

 

 

Рейтинг: +2 226 просмотров
Комментарии (4)
Александр Дашевский # 26 апреля 2014 в 00:18 +1
Мне нравится читать об Иисусе Христе!
leonid abram # 29 апреля 2014 в 15:55 0
Спасибо, Саша! Думаю что Иисусу Христу тоже нравится, что ты о нем читаешь! С уважением, Леонид!
Галина Дашевская # 26 апреля 2014 в 00:26 +1
Леонид, моя благодарность! Так держать!
leonid abram # 29 апреля 2014 в 15:56 0
Спасибо, Галины! Твои слова и вдохновляют, и объязывают! 040a6efb898eeececd6a4cf582d6dca6
Популярные стихи за месяц
117
113
98
96
92
91
90
88
81
79
78
77
72
70
69
68
66
65
64
63
61
60
58
58
57
57
56
55
54
52