ГлавнаяСтихиПереводы и стихи на других языкахСтихи на других языках → Петро-найвищий пастир Христового стада

Петро-найвищий пастир Христового стада

17 мая 2013 - leonid abram
Коли ж вони поснідали
Й ранкові тіні зникнули,
Каже Ісус до Петра:
«Симоне Йонин! Вже пора
 
Спитати ось про що тебе:
А чи любиш ти мене,
Більш ніж ці друзі твої?»
-«Так, Господи! –Кажу тобі,
 
Ти знаєш, що люблю тебе!»
А Ісус йому на те:
«Паси мої ягнята!
Це ж бо твоя посвята.»
 
І знову, вдруге, мов на спомин,
Каже йому: «Симоне Йонин!
Чи любиш ти мене?»
 «- Так, Господи, як сам себе
 
Люблю тебе, ба навіть більше
І сильніше й вартісніше!
Ти знаєш, що люблю тебе,
Бо ж все твоє мені близьке.»
 
І мовить Ісус слова мислі,
Словами у мудрості стислі,
Немов прикріпив на маніжці:
«Паси мої вівці.»
 
Петро вже заспокоївсь майже,
Ісус же втретє йому каже:
«Симоне Йонин, як ти є,
Чи любиш ти мене?»
 
І засмутився тут Петро,
Що Ісус його ото,
Аж втретє вже питає,
Немов перевіряє.
 
Та й каже йому: «Господи,
Ти знаєш все, тож знаєш ти,
Що я, як ось тепер живу,
Більше за всіх тебе люблю.»
 
І каже Ісус слова вічні:
«Паси мої вівці!»
Істинно, істинно говорю
Тобі, відданому морю.
 
Коли ти молодший був,
То про що б собі збагнув,
Підперезувався сам
І ходив, куди бажав.
 
А як постарієшся,
Вітром життя обвієшся,
То підпереже тебе вже  інший
І хитріший і сильніший.
 
Та й поведе тебе, куди
Ти не захочеш сам іти.
І промовивши все те
Йому, сказав своє просте:
 
«Іди за мною!» І Петро
Пішов за ним і більш ніхто.
Нема нікого більш ніде  
Лише Петро за Христом йде.
 
 
 
 
                                                 

© Copyright: leonid abram, 2013

Регистрационный номер №0137076

от 17 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0137076 выдан для произведения:
Коли ж вони поснідали
Й ранкові тіні зникнули,
Каже Ісус до Петра:
«Симоне Йонин! Вже пора
 
Спитати ось про що тебе:
А чи любиш ти мене,
Більш ніж ці друзі твої?»
-«Так, Господи! –Кажу тобі,
 
Ти знаєш, що люблю тебе!»
А Ісус йому на те:
«Паси мої ягнята!
Це ж бо твоя посвята.»
 
І знову, вдруге, мов на спомин,
Каже йому: «Симоне Йонин!
Чи любиш ти мене?»
 «- Так, Господи, як сам себе
 
Люблю тебе, ба навіть більше
І сильніше й вартісніше!
Ти знаєш, що люблю тебе,
Бо ж все твоє мені близьке.»
 
І мовить Ісус слова мислі,
Словами у мудрості стислі,
Немов прикріпив на маніжці:
«Паси мої вівці.»
 
Петро вже заспокоївсь майже,
Ісус же втретє йому каже:
«Симоне Йонин, як ти є,
Чи любиш ти мене?»
 
І засмутився тут Петро,
Що Ісус його ото,
Аж втретє вже питає,
Немов перевіряє.
 
Та й каже йому: «Господи,
Ти знаєш все, тож знаєш ти,
Що я, як ось тепер живу,
Більше за всіх тебе люблю.»
 
І каже Ісус слова вічні:
«Паси мої вівці!»
Істинно, істинно говорю
Тобі, відданому морю.
 
Коли ти молодший був,
То про що б собі збагнув,
Підперезувався сам
І ходив, куди бажав.
 
А як постарієшся,
Вітром життя обвієшся,
То підпереже тебе вже  інший
І хитріший і сильніший.
 
Та й поведе тебе, куди
Ти не захочеш сам іти.
І промовивши все те
Йому, сказав своє просте:
 
«Іди за мною!» І Петро
Пішов за ним і більш ніхто.
Нема нікого більш ніде  
Лише Петро за Христом йде.
 
 
 
 
                                                 
Рейтинг: +1 348 просмотров
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!

Популярные стихи за месяц
91
80
70
65
64
58
57
56
54
54
52
52
52
51
49
49
48
48
47
47
45
45
40
40
Лесное озеро 4 августа 2017 (Тая Кузмина)
40
38
37
34
34
30