ГлавнаяПоэзияПереводы и стихи на других языкахСтихи на других языках → Петро-найвищий пастир Христового стада

 

Петро-найвищий пастир Христового стада

17 мая 2013 - leonid abram
Коли ж вони поснідали
Й ранкові тіні зникнули,
Каже Ісус до Петра:
«Симоне Йонин! Вже пора
 
Спитати ось про що тебе:
А чи любиш ти мене,
Більш ніж ці друзі твої?»
-«Так, Господи! –Кажу тобі,
 
Ти знаєш, що люблю тебе!»
А Ісус йому на те:
«Паси мої ягнята!
Це ж бо твоя посвята.»
 
І знову, вдруге, мов на спомин,
Каже йому: «Симоне Йонин!
Чи любиш ти мене?»
 «- Так, Господи, як сам себе
 
Люблю тебе, ба навіть більше
І сильніше й вартісніше!
Ти знаєш, що люблю тебе,
Бо ж все твоє мені близьке.»
 
І мовить Ісус слова мислі,
Словами у мудрості стислі,
Немов прикріпив на маніжці:
«Паси мої вівці.»
 
Петро вже заспокоївсь майже,
Ісус же втретє йому каже:
«Симоне Йонин, як ти є,
Чи любиш ти мене?»
 
І засмутився тут Петро,
Що Ісус його ото,
Аж втретє вже питає,
Немов перевіряє.
 
Та й каже йому: «Господи,
Ти знаєш все, тож знаєш ти,
Що я, як ось тепер живу,
Більше за всіх тебе люблю.»
 
І каже Ісус слова вічні:
«Паси мої вівці!»
Істинно, істинно говорю
Тобі, відданому морю.
 
Коли ти молодший був,
То про що б собі збагнув,
Підперезувався сам
І ходив, куди бажав.
 
А як постарієшся,
Вітром життя обвієшся,
То підпереже тебе вже  інший
І хитріший і сильніший.
 
Та й поведе тебе, куди
Ти не захочеш сам іти.
І промовивши все те
Йому, сказав своє просте:
 
«Іди за мною!» І Петро
Пішов за ним і більш ніхто.
Нема нікого більш ніде  
Лише Петро за Христом йде.
 
 
 
 
                                                 

© Copyright: leonid abram, 2013

Регистрационный номер №0137076

от 17 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0137076 выдан для произведения:
Коли ж вони поснідали
Й ранкові тіні зникнули,
Каже Ісус до Петра:
«Симоне Йонин! Вже пора
 
Спитати ось про що тебе:
А чи любиш ти мене,
Більш ніж ці друзі твої?»
-«Так, Господи! –Кажу тобі,
 
Ти знаєш, що люблю тебе!»
А Ісус йому на те:
«Паси мої ягнята!
Це ж бо твоя посвята.»
 
І знову, вдруге, мов на спомин,
Каже йому: «Симоне Йонин!
Чи любиш ти мене?»
 «- Так, Господи, як сам себе
 
Люблю тебе, ба навіть більше
І сильніше й вартісніше!
Ти знаєш, що люблю тебе,
Бо ж все твоє мені близьке.»
 
І мовить Ісус слова мислі,
Словами у мудрості стислі,
Немов прикріпив на маніжці:
«Паси мої вівці.»
 
Петро вже заспокоївсь майже,
Ісус же втретє йому каже:
«Симоне Йонин, як ти є,
Чи любиш ти мене?»
 
І засмутився тут Петро,
Що Ісус його ото,
Аж втретє вже питає,
Немов перевіряє.
 
Та й каже йому: «Господи,
Ти знаєш все, тож знаєш ти,
Що я, як ось тепер живу,
Більше за всіх тебе люблю.»
 
І каже Ісус слова вічні:
«Паси мої вівці!»
Істинно, істинно говорю
Тобі, відданому морю.
 
Коли ти молодший був,
То про що б собі збагнув,
Підперезувався сам
І ходив, куди бажав.
 
А як постарієшся,
Вітром життя обвієшся,
То підпереже тебе вже  інший
І хитріший і сильніший.
 
Та й поведе тебе, куди
Ти не захочеш сам іти.
І промовивши все те
Йому, сказав своє просте:
 
«Іди за мною!» І Петро
Пішов за ним і більш ніхто.
Нема нікого більш ніде  
Лише Петро за Христом йде.
 
 
 
 
                                                 
Рейтинг: +1 301 просмотр
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!