Після смутку - тривала радість

 Журитиметесь ви тоді.

Як житимете у нужді.

Але журба ваша минеться,-

У радощі обернеться.

Журба жінку охоплює,

Коли  вона народжує.

Рветься в світ з неї дитина,

Бо прийшла її година.

А як народиться дитятко,-

Щаслива мати, радий батько,

Жінка Бога прославляє

І про болі забуває.

З радощів перемінилась,-

Людина на світ появилась.

Оце й ви нині в журбі,

Що у світі ви одні.

Але ось я вам зазначу,

Що скоро знову вас побачу

І вознесу науку нашу,

І розжену геть журбу вашу.

Над вами все добро збереться

І зрадіє ваше серце,

І радощів ваших ніхто

Не відбере вже нізащо.