Листа пише синові мати
І серцем голубить слова, -
Чеканням, що вміє чекати
Годину розлуки вкрива...
Листа пише мати і ніжно,
Схвильовану думку веде,
Щоб гідно служив син Вітчизні, -
Не схибив нічим і ніде.
А ще просить мати, благає
Себе берегти, а сама -
Веде лік хвилинам, - зітхає,
Яка ж бо то довга зима!..
За сина, за спокій на світі
І ночі в молитвах, і дні, -
Найшвидше б синочка зустріти!
О, матері думи, - щемні...