Як самотня верба...

13 ноября 2012 - Елена Эшвович
article92866.jpg

 Як самотня верба, що над Стиром, 
До води прихилилась я, - плачу.
Хочу тишi, душевного миру,
Бо така вже у серденька вдача.
Як та квiтка, в зеленому полi, -
Я душею тягнуся до свiтла.
Але знову пiдкидує доля
Сьогодення таке непривiтне.

Вже достатньо наплакались очi,
У важкi неспокiйнi години.
Я смiятися радiсно хочу,
Як щаслива i щира дитина.
Я ще зможу у небi лiтати, 
Залишаючись вiрною мрiям,
Бо я вмiю життя цiнувати,
Бо живуть в менi кращi надiї.

 На фото река Стирь

 

© Copyright: Елена Эшвович, 2012

Регистрационный номер №0092866

от 13 ноября 2012

[Скрыть] Регистрационный номер 0092866 выдан для произведения:

 Як самотня верба, що над Стиром, 
До води прихилилась я, - плачу.
Хочу тишi, душевного миру,
Бо така вже у серденька вдача.
Як та квiтка, в зеленому полi, -
Я душею тягнуся до свiтла.
Але знову пiдкидує доля
Сьогодення таке непривiтне.

Вже достатньо наплакались очi,
У важкi неспокiйнi години.
Я смiятися радiсно хочу,
Як щаслива i щира дитина.
Я ще зможу у небi лiтати, 
Залишаючись вiрною мрiям,
Бо я вмiю життя цiнувати,
Бо живуть в менi кращi надiї.

 На фото река Стирь

 

Рейтинг: 0 211 просмотров
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!