Ісус прощає чужоложниці

3 марта 2014 - leonid abram

 

Вдосвіта одного разу

Ісус сидів біля храму,

Люди посходились до нього,

І він навчав їх вчення свого.

 

А книжники і фарисеї,

Із-за підлості своєї,

Привели жінку на згубу,

Схоплену в час перелюбу.

 

Поставили  посередині,

Й кажуть: «Учителю, ось нині

Спіймано, саме цю жінку,

На перелюбнім вчинку.

 

Закон Мойсея велить брати

Таких жінок й каменувати».

Так замишляючи на зле,-

«Що ти нам скажеш на те»?

 

Ісус  Отцевої наснаги,

Не звертав на них уваги.

Нахилився, як сам знав,

Щось пальцем по землі писав.

 

А що вони наполягали,

Та ще й каміння в руки  брали,

Ісус підвівся від землі

І сказав слова святі,

 

«Покладімо цьому край,

Хто з вас без гріха, - нехай

Перший кидає у неї

Камінь, законності своєї».

 

Тай нахилився знов собі,

До свого письма на землі.

Почувши таке, всі вони,

Розходитися почали.

 

Мало, по мало натовп дівся,

Ісус Христос й собі підвівся,

Дивиться жінка й до нині,

Стоїть бліда посередині.

 

Тай мовить: »Де ж вони оті

Твої обвинувачі?

Ніхто не осудив зі зла»?

«Ні, Господи», відповіла..

 

Тоді Ісус: «І я за це

Не осуджую тебе.

Тепер з Богом собі йди

Та вже більше не гріши».

 

 

 

 

 

 

 

 

© Copyright: leonid abram, 2014

Регистрационный номер №0197249

от 3 марта 2014

[Скрыть] Регистрационный номер 0197249 выдан для произведения:

 

Вдосвіта одного разу

Ісус сидів біля храму,

Люди посходились до нього,

І він навчав їх вчення свого.

 

А книжники і фарисеї,

Із-за підлості своєї,

Привели жінку на згубу,

Схоплену в час перелюбу.

 

Поставили  посередині,

Й кажуть: «Учителю, ось нині

Спіймано, саме цю жінку,

На перелюбнім вчинку.

 

Закон Мойсея велить брати

Таких жінок й каменувати».

Так замишляючи на зле,-

«Що ти нам скажеш на те»?

 

Ісус  Отцевої наснаги,

Не звертав на них уваги.

Нахилився, як сам знав,

Щось пальцем по землі писав.

 

А що вони наполягали,

Та ще й каміння в руки  брали,

Ісус підвівся від землі

І сказав слова святі,

 

«Покладімо цьому край,

Хто з вас без гріха, - нехай

Перший кидає у неї

Камінь, законності своєї».

 

Тай нахилився знов собі,

До свого письма на землі.

Почувши таке, всі вони,

Розходитися почали.

 

Мало, по мало натовп дівся,

Ісус Христос й собі підвівся,

Дивиться жінка й до нині,

Стоїть бліда посередині.

 

Тай мовить: »Де ж вони оті

Твої обвинувачі?

Ніхто не осудив зі зла»?

«Ні, Господи», відповіла..

 

Тоді Ісус: «І я за це

Не осуджую тебе.

Тепер з Богом собі йди

Та вже більше не гріши».

 

 

 

 

 

 

 

 

Рейтинг: +5 439 просмотров
Комментарии (8)
Казарььянц Маргарита # 3 марта 2014 в 21:53 +1
Прости меня Господи, за все грехи мои! как хорошо, нагулялась, как могла, а потом Господь ей всё простил ,
т.е. нет никакого греха в том, что женщина меняет мужчин по по 100 штук, как перчатки/, если сам Бог сказал, что это не грех, почему же тогда профурсеток так бичуют? это их ремесло...
/Спасибо, Лео, за интересный рассказ о греховоднице, прощённой Богом...
,смеяться тоже не грешно над тем, что кажется смешно...
leonid abram # 4 марта 2014 в 17:57 0
Спасибо, Маргошенька, за столь интересный, эмоциональный отклик! С уважением, Леонид! 8ed46eaeebfbdaa9807323e5c8b8e6d9
НИКОЛАЙ ГОЛЬБРАЙХ # 3 марта 2014 в 23:10 +1
ОТЛИЧНАЯ РАБОТА ЛЕОНИД!!! super c0137
leonid abram # 4 марта 2014 в 17:59 +1
Спасибо, Николай! С уважением, Леонид! c0137
Таня Петербуржская # 5 марта 2014 в 19:51 +1
На рассвете однажды
Иисус сидел около храма
Люди посходились к нему
И он учил их учения своего.

А книжники и фарисеи
Из-за подлости своей
Привели женщину на погибель
Схваченную во время прелюбодеяния.

Поставили посредине
Й говорят: "Учителю, вот в настоящее время
Поймано, именно эту женщину
На поступке прелюбодеяния.

Закон Моисея будет велеть братья
Таких женщин и каменувати".
Так замышляя на плохо, -
"Что ты нам скажешь на то"?

Иисус Отцевої воодушевления
Не сворачивал на них внимания.
Наклонился, как сам знал
Что-то пальцем по земли писал.

А что они настаивали
Да еще и камни в руки брали
Иисус поднялся от земли
И сказал слова святые

"Положим этому конец
Кто из вас без греха, - пусть
Первый бросает у нее
Камень, законности своей".

Тай наклонился снова собе
К своему письму на земле.
Услышав такое, все они
Расходиться начали.

Мало, по мало толпа делась
Иисус Христос и собе поднялся
Смотрит женщина и к в настоящее время
Стоит бледная посредине.

Тай говорит: "Где же они те
Твои обвинители?
Никто не осудил из зла"?
"Нет, Господи,


Нет безгрешных и судить некому. Господь сам рассудит!
leonid abram # 8 марта 2014 в 22:36 0
Спасибо, Татьяна, за чудесный перевод! С уважением, Леонид! 8ed46eaeebfbdaa9807323e5c8b8e6d9
Галина Дашевская # 10 марта 2014 в 00:56 +1
Спасибо, Леонид, за твою работу!
leonid abram # 10 марта 2014 в 08:56 0
Пожалуйста, Галина! Рад что понравилась! С уважением, Леонид! 8ed46eaeebfbdaa9807323e5c8b8e6d9
Популярные стихи за месяц
126
99
93
91
89
НАРЦИСС... 30 мая 2017 (Анна Гирик)
81
80
67
66
66
66
65
65
59
59
58
55
55
55
52
52
50
47
46
46
46
45
45
45
41