ГлавнаяСтихиЛирикаРелигиозная → Архангел, вогню і світла Божого, Уриїл

Архангел, вогню і світла Божого, Уриїл

7 июня 2013 - leonid abram
article140769.jpg

           

  Архангел Уриїл є, звісно,

Божий вогонь, Боже світло.

Вогонь той що зігріває,

Світло ж сонцем в небі сяє.

  

В гніві вогонь палахкотить,

Все горить, гуде, тріщить.

До вірних Уриїл летить

І зло в добро робить в ту ж мить.

 

І ще так в житті буває:

Світло сліпить, а не сяє,

Світло розкоші достатку,

Світло, а не все в порядку.

 

І ті, хто Уриїла знають,

Допомогти його благають.

І щоб він їх благословив

 Та з світла не свого звільнив.

 

Уриїл роботу знає,

За вогонь відповідає,

Перед Богом звіт складає,

Вогонь же таким буває:

 

Вогонь – це є поява Бога

І нашим гріхам облога,

І знищення їх за звичай,

Наприклад, на горі Синай.

 

Ісус Христос прийде, нарешті,

В своєму другому пришесті,

Сказав апостол: Наяву,

З’явиться в полум’ї вогню.

 

Вогняними язиками

Вогонь горів над головами.

Це святий дух, в силі своїй,

Сходив на апостолів.

 

Вогонь завжди сходив від Бога,

Де була жертва готова

І поїдав жертву свою,

Людьми приготовлену.

 

Він зійшов в дні дивнії,

При освячені скинії.

І його треба весь час

Глядіти, щоб він не погас.

 

У багатьох древніх народів

Вогонь священний у Господі,

Він як символ і емблема

Сонця і усього неба.

 

Вогонь є як покарання,

Як важке випробування,

Що нищівництва завдає

І спустошення несе.

 

Пам’ятаю мову цю,

Останнім же ділом вогню.

Згідно Нового Завіту,

Для нас буде кінець світу.

 

Час іде і день настане,

І кожне діло явне стане,

Бо Господь, що до нас йде,

Зробить явним наше все.

 

Він відкривається в вогні

І випробовує в собі

Діло кожного на гідність,

Богові на необхідність.

 

Є незгасимий вогонь пекла,

Де жара, спека нестерпна.

І стан грішників у ньому,

В цьому пеклі вогняному.

 

Існує ще вогонь кохання,

Душі приємне завмирання.

Серце ангелом летить,

Любов – вогонь палахкотить.

 

Язик і ворог заодно, –

Вогонь, страхіття, жах і зло.

Злий язик, – вогонь язик,

Його не візьмеш на гаплик.

 

І навіть сам наш Бог Господь,-

Називається вогонь,

Що все пожирає,

Що все спопеляє.

 

Тому, ми приймаємо

І пильно зберігаємо

Непохитне царство міри,

Своєї головної віри.

 

Слова з Біблії нас вчать:

Зберігаймо благодать

Й служімо нею до вподоби

Богові, нашої згоди.

 

З побожністю служімо, з страхом,

З острахом, душевним ляком,

Бо Бог наш ревністю палає,

Бог наш – вогонь, що пожирає.

 

Здавна, колись і до нині

На Пасху у Єрусалимі

Сходить, всі знають про те,

Святий вогонь, що не пече.

 

Мій же вогонь – пісня-вінок

Із різних вогняних думок,

Що Бога –вогонь прославляють

Й вогнем натхнення зігрівають.

 

Співаю мудрості хвалу

Для Бога,  Господа вогню,

Бо Бог нас вогнем карає  

І вогнем благословляє!     

 

       (закінчення буде)              

 

 

 

 

 

 

 

           

© Copyright: leonid abram, 2013

Регистрационный номер №0140769

от 7 июня 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0140769 выдан для произведения:

                       Архангел Уриїл є, звісно,

                       Божий вогонь, Боже світло.

Вогонь той що зігріває,

Світло ж сонцем в небі сяє.

 

 

 

  

 

 

 

                      В гніві вогонь палахкотить,

Все горить, гуде, тріщить.

До вірних Уриїл летить

І зло в добро робить в ту ж мить.

 

 

 

 

 

 

 

І ще так в житті буває:

Світло сліпить, а не сяє,

Світло розкоші достатку,

Світло, а не все в порядку.

 

 

 

 

 

 

 

І ті, хто Уриїла знають,

Допомогти його благають.

І щоб він їх благословив

 Та з світла не свого звільнив.

 

 

 

 

 

 

 

Уриїл роботу знає,

За вогонь відповідає,

Перед Богом звіт складає,

Вогонь же таким буває:

 

 

 

 

 

 

 

Вогонь – це є поява Бога

І нашим гріхам облога,

І знищення їх за звичай,

Наприклад, на горі Синай.

 

 

 

 

 

 

 

Ісус Христос прийде, нарешті,

В своєму другому пришесті,

Сказав апостол: Наяву,

З’явиться в полум’ї вогню.

 

 

 

 

 

 

 

Вогняними язиками

Вогонь горів над головами.

Це святий дух, в силі своїй,

Сходив на апостолів.

 

 

 

 

 

 

 

Вогонь завжди сходив від Бога,

Де була жертва готова

І поїдав жертву свою,

Людьми приготовлену.

 

 

 

 

 

 

 

Він зійшов в дні дивнії,

При освячені скинії.

І його треба весь час

Глядіти, щоб він не погас.

 

 

 

 

 

 

 

У багатьох древніх народів

Вогонь священний у Господі,

Він як символ і емблема

Сонця і усього неба.

 

 

 

 

 

 

 

Вогонь є як покарання,

Як важке випробування,

Що нищівництва завдає

І спустошення несе.

 

 

 

 

 

 

 

Пам’ятаю мову цю,

Останнім же ділом вогню.

Згідно Нового Завіту,

Для нас буде кінець світу.

 

 

 

 

 

 

 

Час іде і день настане,

І кожне діло явне стане,

Бо Господь, що до нас йде,

Зробить явним наше все.

 

 

 

 

 

 

 

Він відкривається в вогні

І випробовує в собі

Діло кожного на гідність,

Богові на необхідність.

 

 

 

 

 

 

 

Є незгасимий вогонь пекла,

Де жара, спека нестерпна.

І стан грішників у ньому,

В цьому пеклі вогняному.

 

 

 

 

 

 

 

Існує ще вогонь кохання,

Душі приємне завмирання.

Серце ангелом летить,

Любов – вогонь палахкотить.

 

 

 

 

 

 

 

Язик і ворог заодно, –

Вогонь, страхіття, жах і зло.

Злий язик, – вогонь язик,

Його не візьмеш на гаплик.

 

 

 

 

 

 

 

І навіть сам наш Бог Господь,-

Називається вогонь,

Що все пожирає,

Що все спопеляє.

 

 

 

 

 

 

 

Тому, ми приймаємо

І пильно зберігаємо

Непохитне царство міри,

Своєї головної віри.

 

 

 

 

 

 

 

Слова з Біблії нас вчать:

Зберігаймо благодать

Й служімо нею до вподоби

Богові, нашої згоди.

 

 

 

 

 

 

 

З побожністю служімо, з страхом,

З острахом, душевним ляком,

Бо Бог наш ревністю палає,

Бог наш – вогонь, що пожирає.

 

 

 

 

 

 

 

Здавна, колись і до нині

На Пасху у Єрусалимі

Сходить, всі знають про те,

Святий вогонь, що не пече.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мій же вогонь – пісня-вінок

Із різних вогняних думок,

Що Бога –вогонь прославляють

 

 

 

Й вогнем натхнення зігрівають.

 

 

 

 

 

 

 

Співаю мудрості хвалу

 

 

 

Для Бога,  Господа вогню,

 

 

 

 

 

 

Бо Бог нас вогнем карає  

І вогнем благословляє!     

 

       (закінчення буде)     

Рейтинг: +1 372 просмотра
Комментарии (2)
Элина Данилина # 10 июня 2013 в 18:51 0
Замечательное стихотворение на библейскую тему!Очень глубокое и познавательное!
Браво! Спасибо , милый Ленечка, за твой труд! Он всем нужен , особенно молодежи!
С теплом Элинка.
leonid abram # 10 июня 2013 в 19:04 0
Спасибо Вам, уважаемая Элина, за глубокие, познавательные и нужные слова Вашего коментария! С уважением Леонид.

 

Популярные стихи за месяц
139
133
129
104
102
99
Только Ты! 17 сентября 2017 (Анна Гирик)
89
78
78
77
76
76
70
69
67
67
65
65
64
62
60
МУЗА 27 августа 2017 (Константин Батурин)
59
59
56
53
53
52
48
47
35