Все до краплі

Все до краплі у келиху,  "Нас", вже тепер не існує,

час минув, і кохання, неначе, як і не було.

Що накоїли ми, де поділося наше тепло,

і чому у ночі я твій образ жаданий цілую...

І чому все до краплі,  чому перевернутий келих,

Чи не варто підняти його, і наповнити знов.

Боротьба де за щастя, де ніжність минулих розмов,

спільний дім, і кімната, і тіні в ковзанні на стелі…?

Чи не варто забути  образи взаємно – безглузді,

чи не варто із келиха пити бажання для двох?

Нам піднесло життя незабутній до болю урок,

гіркий присмак додав у розпещені ніжністю душі…

Я підняв і тримаю в руці келих наших стосунків,

мені щиро шкода, "Нас" немає, мені дуже зле.

Висувати умови…?  Навіщо є слово "але"…?

Келих повен кохання і страсті палких поцілунків…

‎‎‎‎‎‎©Сергей Куринный   ‎10 ‎января ‎2013 ‎г., ‏‎9:49:01