ГлавнаяСтихиЛирикаГражданская лирика → Пейзажі пам'яті...Я М А ...

Пейзажі пам'яті...Я М А ...

4 февраля 2014 - Валентин Носик
В па'мяті, немов перед очима,
Та мала хатинка край села,
Де колись зростали ми малими,
І счаслива доля там жила.
 
У дворі тоді була криниця,
Та води ми з неї не пили,
Бо солона там була водиця,
Лиш корови й звірі тим жили.
 
Недалечко річка протікає,
І солончаки в городах там,
Тож криницю тут не  кожен має,
Цю печаль  залишимо вікам.
 
А ходили люди на толоку,
Там криниця-де вода жива.
Знали радість, а іще мороку,
Бо не всякий мав не те права.
 
Журавель стояв біля криниці,
Деревяний був- то все скрипів.
Зазирав криниці у зіницю,
Та частенько з неї  воду пив.
 
Приїзжали люди із далека,
І давай терзати журавля.  
Та було- ламалася "лелека",
 "Чужаки" тікали з відтілля.
 
А місцеві правили ту "птаху",
Бо питної ніде було взять.
Та "чужинці"знову бідалаху,
Приїзжали з діжами ламать.
 
Тож були і сльози і прокльони,
Ті слова не варто повторять.
Та було і ми малі в пасльонах,
Також говорили щось про "мать".
 
Річка не широка, не глибока,
Для людей негожа та вода.
І текла вона не із далека,
І десь утікала в нікуда.
 
Вулиця тяглася під горою,
А вірніш у "ЯМІ"  ми жили.
Та на гору дралися ходою,
І слова там всякії були.
 
А село і гарне та безлике,
Згадували люди в сто чортів.
Правда, клуб-красивий і великий,
Забавляв одних чоловіків.
 
Більш за все, збирались випивохи,
Гульбаї, та в карти брехуни.
Інші не "показували й ока",
Та не "протирали там штани".
 
То вже як Сільраду в нас забрали,
Стало і село занепадать.
"ГОЛОВИ" багато-таки крали,
А давали мало, твою мать.
 
Люди розбігались-розїзжались,
Молоді лишали те село,
А батьки у "ЯМІ" залишались.
Тож таке не снилось. Так було...

03.02.2014.  04.49. квн.

 



 

 

 



© Copyright: Валентин Носик, 2014

Регистрационный номер №0185724

от 4 февраля 2014

[Скрыть] Регистрационный номер 0185724 выдан для произведения:
В памяті немов перед очима,
Та мала хатинка край села.
Де колись зростали ми малими,
І счаслива доля там жила.
 
У дворі тоді жила криниця,
Та води ми з неї не пили,
Бо сольона там була водиця,
Та корови й звірі те пили.
 
Недалечко річка протікає,
І солончаки в городах там,
І криницю там не не кожен має,
Цю вину  залишимо вікам.
 
Тож ходили люди на толоку,
Там криниця і вода жива,
Знали радість, а іще мороку,
Бо не всякий мав не те права.
 
Журавель стояв біля криниці,
Деревяний був-то все скрипів,
Зазирав криниці у зіницю,
Та частенько з неї  воду пив.
 
Приїзжали люди із делека,
І нумо нам тирзати журавля,  
І було ламалася "лелека",
А чужі тікали з відтілля.
 
І місцеві правили ту "птаху",
Бо питної ніде було взять.
А "чужинці"знову бідалаху,
Приїзжали з діжами ламать.
 
Тож були і слоьзи і прокльони,
Всі слова не стану повторять,
Та бувало і ми малі в пасльонах,
Також говорили щось про "мать".
 
Річка не широка не глибока,
Та була не добра там вода.
І текла вона не із далека,
І десь утікала в нікуда.
 
Вулиця тяглася під горою,
А вірніш у "ЯМІ"  всі жили,
І на гору дралися ходою,
І слова там всякії були.
 
І село і гарне та безлике,
Згадували люди сто чортів,
Правда клуб красивий і великий,
Забавляв одних чоловіків.
 
Більш за все, збирались випивохи,
Гульбаї, та в картах брихуни,
Інші не "показували й ока",
Та не "протирали там штани".
 
То вже як "Сільраду" в нас забрали,
Стало і село занападать,
"ГОЛОВИ" багато таки крали,
А давали мало, пою мать.
 
Люди розбігались-розїжались,
Молоді лишили те село,
А батьки у "ЯМІ" залишались.
Тож таке не снилось. Так було...

03.02.2014.  04.49. квн.

 



 

 

 



Рейтинг: 0 184 просмотра
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!

 

 

Популярные стихи за месяц
129
98
95
Подруги 11 ноября 2017 (Татьяна Петухова)
94
93
92
74
72
70
61
60
59
Предзимье 31 октября 2017 (Виктор Лидин)
57
57
56
Красота 25 октября 2017 (Ольга Боровикова)
54
Осеннее 11 ноября 2017 (Нина Колганова)
51
50
50
49
47
Перчатка 19 ноября 2017 (Виктор Лидин)
46
Наши мысли... 10 ноября 2017 (Виктор Лидин)
45
45
43
41
41
39
В ДОРОГЕ 1 ноября 2017 (Рената Юрьева)
39
39