***
Не вбивайте Янголів, благаю!
Вже занадто крові й жаху!
Ми жили у квітучому гаї,
А тепер все довкола на плаху
Схоже – і земля наша й доля.
Все розчавлене грубо й жорстоко!
У домівках згарища, в полі,
І дитина боїться й кроку,
Навіть кроку ступити...бо знову,
Може, пекло вогнем залоскоче...
Чому, Боже, скажи так буває,
Що людина жити не хоче
У щасливій і тихій країні –
Де дитячий посміх лунає
Запашні й квітучі де ниви,
І в очах віддзеркалення раю...
Нащо треба їм м’яса і крові?
Це ж кров Янголів із Піднебесся!
Ви не люди, і навіть не звірі –
Божевільні якісь ви всі біси.
Ранку кожного острах і сльози
Із очей, із Небес, із душі...
Дай нам віри і сили дай, Боже!
Щоб зуміли ми все ж таки тишу
Повернути до серця і долі,
Щоб сміялися знов наші діти,
І нехай будуть тяжкі юдолі –
Ми їх пройдемо! Тільки б нам жити
У країні де є краса й світло,
Де ніхто не боїться співати
Так завзято і весело, щоби
Посміхнулася вже сива мати,
І забула недавні жахіття...
Простягнувши до неба долоні,
Щоб просили не помсти ми...тільки
Безтурботного дня і любові...
Не вбивайте Янголів, благаю
Помочь сайту
Поздравления
