Автор: Сергей Анатольевич
Тема: свободная тема
Опубликовано: 02.01.2013 12:38
Ах графиня ...
Вона понуро голову схилила,
Розмазуючи сльози й соплі по щоках,
А де ж та посмішка, чудово мила?
Де ті флюїди, де той вогник у очах?
Де ж та статура, що графині притаманна?
Де речі від яких пускаєш очі вниз,
Лише від слів гаряче-пристрасних омана,
Та дві доріжки від солоно-гірких сліз.
Давай же мила моя, швидко прокидайся,
Скидай у прірву із похилих пліч вантаж,
Водою чистою із річки умивайся,
Давай, скоріш приводь у норму антураж!
Сопля-любов. Пародия на cопливого графомана Сергея Анатольевича
Вона понуро голову схилила,
Розмазуючи сльози й соплі по Сирожиних
Щоках, зубах, бровах, губах,
Вухах, очах, сльозах, соплях.
Що ж ти така сльозлива і соплива,
А зовсім не графиня, обдурила!
Розмазала всі сльози й соплі по Сирожиних
Прищах, пальцях, віршах, трах-тах.
Давай же мила з милом прокидайся,
Сирожа бо увесь в твоіх соплях й трусах,
Водою чистою з графина постарайся,
Скоріш приводь, графиня, у норму Сирожин антураж.
Помочь сайту
Поздравления
