pickalock.by вскрытие замков инструмент
pickalock.by

День Перемоги

14 апреля 2013 - Николай Мотков

 

                      День Перемоги

 

Муз. М. Мотков                                                                                      слова М. Мотков

                                                                                                                            

 

    Крізь роки, шляхи військові, пів Європи ви пройшли,

        Подолав фашизм заклятий, до Берліну ви дійшли,                         

           У мартенах сталь кипіла, у серцях палала кров,

          Захистили ви Вітчизну, честь, хвала вам і любов!            

 

                                            Приспів

                        День Перемоги, день Перемоги,

                     В очах сльозинки, радість на вустах,

                         День Перемоги, день Перемоги,

                          Народне свято в селах і містах

                           День Перемоги, день Перемоги,

                         Салюти сяють в травні навесні,

                         День Перемоги, день Перемоги,

                   День Перемоги – свято миру на Землі!

 

 Ста      Сталінград, Москва, Брест, Київ, Курськ, Мінськ, Харків і Донбас,

               Легендарні міста слави, пам’ятаємо ми вас,

         Грім «Катюш» і переправи Дністра, Ладоги, Дніпра,

           Добували в боях славу, звання, зірки, ордена!

 

                   Рядові і генерали - той священної війни,

        Сивина вас красить, личить, сяють ваші ордени,

            Не забудемо ваш подвиг, не забудемо ми вас,

           З святом, любі переможці, ви герої для всіх нас!  

 

            Ветерани, ветерани, наллємо «сто фронтових»,

              І згадаємо ми з вами, всіх загиблих і живих,

       Хай звучить марш Перемоги, пахнуть квіти польові,

             Щоб не знали ми ніколи, той проклятої війни!

              

 

                                                                                    

© Copyright: Николай Мотков, 2013

Регистрационный номер №0130791

от 14 апреля 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0130791 выдан для произведения:

 

                      День Перемоги

 

Муз. М. Мотков                                                                                      слова М. Мотков

                                                                                                                            

 

    Крізь роки, шляхи військові, пів Європи ви пройшли,

        Подолав фашизм заклятий, до Берліну ви дійшли,                         

           У мартенах сталь кипіла, у серцях палала кров,

          Захистили ви Вітчизну, честь, хвала вам і любов!            

 

                                            Приспів

                        День Перемоги, день Перемоги,

                     В очах сльозинки, радість на вустах,

                         День Перемоги, день Перемоги,

                          Народне свято в селах і містах

                           День Перемоги, день Перемоги,

                         Салюти сяють в травні навесні,

                         День Перемоги, день Перемоги,

                   День Перемоги – свято миру на Землі!

 

 Сталінград, Москва, Брест, Київ, Курськ, Мінськ, Харків і Донбас,

               Легендарні міста слави, пам’ятаємо ми вас,

         Грім «Катюш» і переправи Дністра, Ладоги, Дніпра,

           Добували в боях славу, звання, зірки, ордена!

 

                   Рядові і генерали - той священної війни,

        Сивина вас красить, личить, сяють ваші ордени,

            Не забудемо ваш подвиг, не забудемо ми вас,

           З святом, любі переможці, ви герої для всіх нас!  

 

            Ветерани, ветерани, наллємо «сто фронтових»,

              І згадаємо ми з вами, всіх загиблих і живих,

       Хай звучить марш Перемоги, пахнуть квіти польові,

             Щоб не знали ми ніколи, той проклятої війни!

              

 

                                                                                    

Рейтинг: +1 1133 просмотра
Комментарии (1)
Владимир Проскуров # 14 апреля 2013 в 23:40 0
ЗАПИСКИ МЕРТВОГО СОЛДАТА
Мене зітнуло в сорок п’ятім,
Травневих днів я не досяг,
Пішов із дому в році клятім,
Аби не впав радянський стяг.

Мені за тридцять вже не буде,
Мій вік лиш Вічністю живе,
Я обіцяю, рідний люде,
Що мій онук вас позове.

Наллє «наркомівських» у склянку,
За мою душу фронтову,
Тож пом’янете спозаранку,
Бо я лиш в пам’яті живу.

Підуть мої однополчани,
Їх зовсім мало зосталось,
Дожалюють воєнні рани…
Та поки є, можливо, хтось.

В ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ – КАШІ В ЧАНІ
Цим сивочолим роздадуть…
ВОНИ – ПОВИННІ БУТИ ЗНАНІ –
ВІДВОЮВАЛИ Ж ВАМ МАЙБУТЬ!!!

А я хоч там, на тому світі,
Та мислю наче ще живий,
Державою ви не зігріті,
Цей світ для вас якийсь кривий.

Ну як же так – солдат ізгоєм?!
Це ж наш ГЕРОЙСЬКИЙ ФРОНТОВИК!
Він брав міста і села з боєм,
Від куль ховатися не звик!..

Та що казать? Ганьба та й годі,
Сльоза непрохана зрина,
Одна лиш істина в народі –
Будь проклята ота війна!

Пробачте, ФРОНТОВІ СОЛДАТИ,
Стріляють в спину вам «свої»,
А відсіч ви не в силах дати,
Тож зловживають холуї.

Та ви були і є ГЕРОЇ!
Достойні вищих нагород,
Нема, жаль, правдоньки простої
В немилосердних цих заброд.

Та мужньо стоїте, як треба,
Не продаєте ордени,
Хоча у коштах є потреба –
Відзнаки не на те дани.

Цю ГОРДІСТЬ вашу – не відняти,
Та відбирають силоміць…
Тож захисти, Вітчизно-мати!
Продемонструй злостивцям міць!..

Мені, здається, пощастило –
Раніше вбитий наповал,
Передовою йшов – не тилом,
Під смертоносний втрапив вал.

Даруй, старенький побратиме,
Що так сутужно виживать,
Якщо і далі все так йтиме –
Погубить вас чиновна рать…

Пропала грань – її украли,
Легше в нас мертвим чи живим?
Зазнались наші чинодрали,
Немає спасу фронтовим…

Обідно гнить в сирій землиці,
Я що – за цих вельмож поліг?!
Аби знущались людці ниці,
Вас не пускали й на поріг?!

Мій орден Слави – розтоптали,
Десь за валюту продали,
То не цинічні це вандали?!
Вони з якої кагали?!

Сухар ділили ми в окопі
І самокрутку на кількох…
Щоб їм офшори дать в Європі,
А кожен з вас щоб жив як лох?!

Як гірко бачить ветерана,
Що Перемогу всім приніс!
А ви йому – кусок банана?
Тицьнули дулею під ніс?!

Перемогли ви ПЕРЕМОЖЦІВ?
Державні діють так мужі?
Фронтовиків втопили б в ложці?
То вони ж – НАШІ, не чужі!

І згадувать мене не треба,
Мені відміряла все смерть,
На вас я дивлюся із Неба
І сумом сповнююся вщерть.

Бо бачу хамську насолоду,
Де мерседеси і порше…
Вам добре в будь-яку погоду,
А хочете покраще ще.

Вошей солдатських ви не знали,
Смертельних не було атак…
Вам ближчі ресторанні зали,
Розкошувати на дурняк…

Повинен зараз тут додати,
Що кожен з нас не знав тоді,
Що ці вандальні супостати
В житейській кинуть вас біді.

Украли ВАШУ ПЕРЕМОГУ,
Гіркі дістались ВАМ плоди,
В останню вирушай дорогу?
У безвість тихо й мовчки йди?!

Присвячую живим і мертвим
Свої віршовані рядки,
Як фронт пройшли – то все ми стерпим,
Свого доб’ємося таки!

Я – не вразливий, бо убитий,
Мені тут кривдно за живих,
Хто із життям іще не квити,
Безжально б’ють кого під дих…

На цвинтар викинуть ГЕРОЇВ,
Спровадять воїнство туди,
Віку ніхто ж ще не потроїв,
Залишаться лише сліди.

Смертю хоробрих впав на фронті,
Не здавсь на милість ворогам!
На Європейськім горизонті
Братські могили тут і там…

Без почестей нас поховали,
Війна закінчилась давно,
Та не для того, щоб вандали
Скидали нас на саме дно.

Настане час, як кажуть в пісні,
Піде останній фронтовик,
Тож каяття будуть запізні,
Без хитромудрих заковик.

Я в битві кулею прошитий,
Видно, така моя судьба,
А ВЕТЕРАН ТОБОЮ вбитий,
Не ясно нині це хіба?!

Поршем розчавлений й офшором,
І дерошкурним ПДВ,
Так обдирати вам не сором?!
Ви ж губите усе живе!

Хай ветеран йде старцювати,
А вам пошикувать аби?!
Не скажеш, що «серця із вати»,
Бо вам ніщо діди й баби…

Та ті, що вижили фашисти,
Вкрай подивовані не раз,
Як приїжджають, як туристи, –
До них нема таких образ!

Солдату в світі – шана й дяка,
А в нас, чомусь, все навпаки –
Його стусає погань всяка,
Знущаються якісь ділки…

І лжеісторики кусючі
Навиворіт війну «шкребуть»,
Рвуть правду сущу на «онучі»
І перекручують всю суть…

Поліг в Берліні я за сина,
На смерть начхать було свою,
Вона на фронті – не єдина,
Лягали сотнями в бою…

В країні ТИ піднявсь могутній,
СОЛДАТ І ПАМ’ЯТЬ розміняв
На бакс чужинський всемогутній,
Честь ветеранську розім’яв…

Мене – СОЛДАТА ПЕРЕМОГИ,
На муки вічні ТИ прирік,
«СС-ХОЛУЯМ» кинув в ноги,
Аби лиш гіршало щорік…

Та дідько з ним, дай перебути
Тим, що судилося ще жить,
У Потойбіччі нема скрути –
Живим же тяжко у цю мить!

І ПЕРЕМОГА, І СВОБОДА –
Ці поняття для нас – СВЯТІ,
Найвище щастя й нагорода
У ветеранському житті!

Не чіпай честь фронтовика!
Історія це не прощає,
ПОБАЧИШ – вирветься ріка!
Бо гніву море вже безкрає.

Хоча мені, знаю, не жити,
Давно впокоєний лежу,
Та мене двічі – не убити,
Більш не відправить за межу…

До смерті снитися вам буду,
Не думайте мене жаліть,
Не РАЙ, А ПЕКЛО ВАМ ЗДОБУДУ,
Щоб не уникли лихоліть…

Жалість принижує солдата,
Не можу бачити без сліз,
Що доля ВОЇНА – заклята,
Бо БЮРОКРАТ у неї вліз.

Вони, зі скромності своєї,
У вас не просять зайвини,
Хоч трішки їм послабте шлеї,
Зі стану виведіть війни.

ІСТОРІЮ КРОМСАТЬ НЕГОЖЕ,
Дайте спокійно їм дожить,
Є ПРОВИДІННЯ, кажуть, Боже,
Щоб Неба бачити блакить.

Що їм дала ТВОЯ «свобода»?
До зубожіння довела.
Валютно-ринкова «погода»
Різко погіршила діла.

Хочте спровадити в могилу,
До мене швидше «підселить»?!
Комфортно вам живеться й мило,
Душа за них в вас не болить?!

Щороку в переможне свято
Фатально згадуєте нас,
Обіцянок у вас – багато,
Дать забуваєте весь час!

Як опустили народ мій!
За вас пішов я бить фашиста,
Святе марать ніхто не смій!
Всміхнеться доля промениста…

ВИ ворога в мій дім впустили,
Обдерли ветеранів геть,
За гречку йдете до могили?
Вже животієте ледь-ледь…

Жирують в нас політикани –
Хіба я впав в бою за це?!
Скидайте рабські вже аркани!
Столиця квітне хай, сільце…

Я ні за чим і не жалію,
Хоча нас влада й продала,
П’єте якусь там «бакалію»,
На свято сир є, камбала…

Плече плечем слід підпирати,
А вам до цього не звикать,
Мажорні кинуть вас «пірати»,
Від них яка вам благодать?!

В останній бій ще раз підемо,
Хоч ветеранський стрій зрідів,
І ЧЕСТЬ, І СЛАВУ повернемо
Батьків геройських і дідів…

Нащадкам вірю я достойним,
Яких тиранам не зламать,
Дадуть лад ранам невигойним,
Жила щоб ветеранська рать!

Очистять землю нашу рідну,
Тоді впокоюсь назавжди,
Як ПАМ’ЯТЬ БУДУ МАТИ ГІДНУ,
А зараз що – лежи і жди!

ЦЕ ВАМ, НАЩАДКИ, НЕ БРАВАДА –
ЗАПИСКИ МЕРТВОГО СОЛДАТА.


СПАСИБО!!!
Популярная поэзия
+328 + 281 = 609
+312 + 204 = 516
+260 + 195 = 455
+243 + 198 = 441
+211 + 167 = 378
+201 + 173 = 374
+206 + 158 = 364
+175 + 145 = 320
+185 + 124 = 309
+159 + 145 = 304
+168 + 122 = 290
+154 + 135 = 289
+145 + 121 = 266
+160 + 100 = 260
+139 + 116 = 255
+135 + 117 = 252
+133 + 109 = 242
+140 + 102 = 242
+129 + 107 = 236
+152 + 83 = 235
+133 + 97 = 230
Все пройдет. 22 января 2012 (чудо Света)
+135 + 91 = 226
+133 + 92 = 225
+127 + 97 = 224
+118 + 105 = 223
+128 + 95 = 223
+133 + 81 = 214
+126 + 88 = 214
+114 + 98 = 212
ВЫБОР26 июня 2015 (Елена Бурханова)
+107 + 104 = 211
+122 + 86 = 208
ЗВОНОК25 октября 2013 (Елена Бурханова)
+118 + 86 = 204
+108 + 95 = 203
+113 + 89 = 202
+110 + 91 = 201
+111 + 90 = 201
+106 + 95 = 201
+116 + 81 = 197
+107 + 87 = 194
+152 + 41 = 193
+110 + 83 = 193
+106 + 84 = 190
+110 + 79 = 189
Де жа вю4 декабря 2013 (Alexander Ivanov)
+107 + 78 = 185
+108 + 76 = 184
+107 + 75 = 182
+110 + 66 = 176
+107 + 69 = 176
+116 + 60 = 176
+146 + 18 = 164