Олександр Приймак
***
Прости мене, нене, єдина моя, -
Моя найверніша людина:
Назавжди святе я твоє немовля,
Назавжди душі пуповина,
Прости, що з тобою негречинй я був,
Соромився поцілувати.
Матусю! Я руки твої не забув,
Що вчасно не встиг цінувати.
Матусю! Я серце твоє розривав
Незграбними вчинками гоя;
У батьківськім домі лишень засинав –
Як ангел, сповитий тобою;
Жіноцтво усе я з тобою рівняв, -
Їм було нелегко, - я знаю,
Ні з одною з них не були ми рівня,
Коли б не було тебе з нами;
Ти навіть із фото мій світ берегла,
Хоч тіло поринуло в вирій:
За шию душила дівчат, мов ягнят,
Що зле мені щось поробили…
Прости мене, нене, - у серці бринить:
«До зустрічі в новій юдолі!»
Нам розкіш кохання зуміла привить…
Купайся ж в Гармонії вволю!
Авторский перевод с украинского на русский язык:
Александр Приймак
Косточка – от черешни…
Ты прости меня, мама, родная моя, -
Человек ты мой найвернейший:
Навсегда я грудное твоё дитя,
Словно косточка – от черешни…
Ты прости, что с тобой я неласковым был,
И стыдился тебя целовать.
Руки-крылья твои до сих пор не забыл,
Что при жизни бы мне миловать!..
Ах, Мамуля! Я сердце твое разрывал
Неуклюжею правдою гоя;
Но в родительском доме лишь я засыпал –
Запелёнатый «ангел» - тобою;
И всех женщин с тобою одною ровнял, -
Им ведь так нелегко было, - знаю,
Но сравниться с тобой – что восстать из огня, -
Даже с фото была ты с нами!..
Даже с фото мой мир, как могла, берегла,
Пусть развеялось в Космосе тело:
Ты душила девчушек, как будто ягнят,
Что плохое мне сделать хотели…
Ты прости, если сможешь и душу не рви:
«И до встречи - взаимной юдоли!»
Ты любовь нам земную сумела привить…
Наслаждайся ж Гармонией вволю!
Помочь сайту
Поздравления
