Незвичайний дуб. / Пташинi казки/.-7.

19 сентября 2013 - Ариаднынити


Незвичайний дуб.
       / Пташині казки /
***********************
"У ліжечко, скоріш лягайте,
мої маленькі, та чекайте
на дивну казочку пташину."
Не спить і Танця, жде дитина.
"А оченятка всі прикрили?
То й добре! - Зовсім інше діло."
Ось, прилетіла, знов, Пташина.
На мелодійній мові лине
новенька українська казка.
Уважно слухайте, будь ласка. -
"В Криму, якщо піти у гори,
залишивши позаду море,
знайдете, понад трьох озер
живий / ще й досі не помер!/
дуб - велетень тисячолітній. 
Здалека видно - він примітний.
Втрьох стовбур той не обійняти.
Стоїть. Й слонам не подолати!
Мені повідала матуся,
якій розповіла бабуся
/ моя рідненька, мила, люба,
про незвичайність цього дуба/.
У дивну ніч - на Івана Купала,
щось фантастичне відбувалось. -
Дуб, якісь двері відчиняв -
у стовбурі їх, наче, мав.
З дверей великих / що за диво?!/
з'являлась дівчина вродлива:
висока та струнка. А очі! -
Зірками сяяли в ночі!
А руки, мов би, два крила!
У наряді срібному була.
Русяве, хвилями волосся,
аж до землі, немов, лилося.
Змахне крилами, а за нею:
немов пташки злітають, феї.
І понад дубом тим кружляють,
чудовим голосом співають.
А потім сядуть на гілках."-
Розповідає далі Птах.
"На кожну гілочку сідають,
ліхтариками гарно сяють.
Так, світлом різнокольоровим,
всі феї світяться, чудовим.
Дівчина, мов, царівна ходить,
до Неба очі свої зводить.
Не ходить - наче, проплива. -
Не гнеться / у росі / трава.
Мов, та лебідочка, пливе;
коханого свого зове:
"З'явися, суджений, мені"!
Відразу ж, вершник - на коні,
неначе, зіркою, з неба, "впав" - "
крилатий кінь його примчав.
Вони кохались цілу ніч...
Лилась, мов мед, коханих річ.
Але, як Сонце, вранці встало,
все зникло - наче й не бувало.
Лише дуб листям шелестів -
розповісти, мабуть, хотів:
про феєричнії дива....
Та, мабуть, не знайшов слова,
про диво-дивне розказати...."
Пташина стихла.- Час всім спати.
*******   / 21.07.2013 р. /
Нінель Свіріна

© Copyright: Ариаднынити, 2013

Регистрационный номер №0159948

от 19 сентября 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0159948 выдан для произведения:


Незвичайний дуб.
       / Пташині казки /
***********************
"У ліжечко, скоріш лягайте,
мої маленькі, та чекайте
на дивну казочку пташину."
Не спить і Танця, жде дитина.
"А оченятка всі прикрили?
То й добре! - Зовсім інше діло."
Ось, прилетіла, знов, Пташина.
На мелодійній мові лине
новенька українська казка.
Уважно слухайте, будь ласка. -
"В Криму, якщо піти у гори,
залишивши позаду море,
знайдете, понад трьох озер
живий / ще й досі не помер!/
дуб - велетень тисячолітній. 
Здалека видно - він примітний.
Втрьох стовбур той не обійняти.
Стоїть. Й слонам не подолати!
Мені повідала матуся,
якій розповіла бабуся
/ моя рідненька, мила, люба,
про незвичайність цього дуба/.
У дивну ніч - на Івана Купала,
щось фантастичне відбувалось. -
Дуб, якісь двері відчиняв -
у стовбурі їх, наче, мав.
З дверей великих / що за диво?!/
з'являлась дівчина вродлива:
висока та струнка. А очі! -
Зірками сяяли в ночі!
А руки, мов би, два крила!
У наряді срібному була.
Русяве, хвилями волосся,
аж до землі, немов, лилося.
Змахне крилами, а за нею:
немов пташки злітають, феї.
І понад дубом тим кружляють,
чудовим голосом співають.
А потім сядуть на гілках."-
Розповідає далі Птах.
"На кожну гілочку сідають,
ліхтариками гарно сяють.
Так, світлом різнокольоровим,
всі феї світяться, чудовим.
Дівчина, мов, царівна ходить,
до Неба очі свої зводить.
Не ходить - наче, проплива. -
Не гнеться / у росі / трава.
Мов, та лебідочка, пливе;
коханого свого зове:
"З'явися, суджений, мені"!
Відразу ж, вершник - на коні,
неначе, зіркою, з неба, "впав" - "
крилатий кінь його примчав.
Вони кохались цілу ніч...
Лилась, мов мед, коханих річ.
Але, як Сонце, вранці встало,
все зникло - наче й не бувало.
Лише дуб листям шелестів -
розповісти, мабуть, хотів:
про феєричнії дива....
Та, мабуть, не знайшов слова,
про диво-дивне розказати...."
Пташина стихла.- Час всім спати.
*******   / 21.07.2013 р. /
Нінель Свіріна
Рейтинг: +2 519 просмотров
Комментарии (4)
Владимир Проскуров # 19 сентября 2013 в 13:45 +1
Найди слова для слез – печали,
И ты полюбишь ее грусть,
Звезда любви, одна ночами,
По зову сердца ищет путь …
Ариаднынити # 19 сентября 2013 в 21:21 0
Спасибо большое за такой красивый отклик, Владимир!
С теплом...
alexandr # 22 сентября 2013 в 10:31 +1
Я скравий в!рш. Дуже сподоьався 040a6efb898eeececd6a4cf582d6dca6
Ариаднынити # 22 сентября 2013 в 21:05 0
soln Радiю!!! Дуже дякую Вам!!!

 

Популярные стихи за месяц
137
129
114
104
102
88
87
83
78
77
76
75
Только Ты! 17 сентября 2017 (Анна Гирик)
74
72
66
65
65
65
64
64
63
62
60
МУЗА 27 августа 2017 (Константин Батурин)
59
59
58
56
53
53
35