ГлавнаяСтихиПереводы и стихи на других языкахПереводы песен → Космічний вітер. / Пташині казки /.-9.

Космічний вітер. / Пташині казки /.-9.

22 сентября 2013 - Ариаднынити

 

Космічний вітер.
/ Пташині казки /.-9.
**********************
Пташина знову завітала,
як спати в ліжечко лягала
Тетянка - дівчинка мала.
Пташина знов розповіла
цікаву, незвичайну казку.
Послухайте і ви, будь ласка.
"У Всесвіті різноманітне
життя проявлене. Орбітне
перетинання неможливо
планет - сусідів. - Це важливо.
Тож, кожна, з них, живе окремо.
В житті проявлена система:
Космічних, діючих Законів
для всіх, без виключно, мільйонів
сузірь та Всесвітів, планет. -
Це, мов, Всесвітній Інтернет,
де кожен прожива окремо,
своїм життям. - Як Вірт-система.
Так от, бува: космічний вітер,
несе з орбіти - на орбіту:
комети, камінці; ще й пилу
космічного швиря, що сили.
А в них - своє життя космічне:
фізичне, ще й энергетичне.
Ось так, на Землю й потрапляють
бактерії, що виживають,
проходячи єкстрім - умови,
розмножуючись знову й знову.
Так трапилось, космічний вітер
приніс, до нашої орбіти
земної, дивні камінці,
що влучили, неначе, в ціль -
в вікно хатинки, край села;
родина бідна там жила. -
Дідусь, бабуся, донька, син;
невістка, та онук один.
Донька розумна, та вродлива.
Та доля доньки не щаслива. -
бо втратила, з дитинства, зір,
коли напав у лісі звір. -
Злякалась дівчинка лисиці.
/З тих пір, цей напад в ночі сниться/.
Так ось, ті камінці попали
у ліжко, де дівчина спала.
А ще, у склянку із водою 
/ стояла та - над головою -
у шафі, поряд, на полички/. -
Тієї водою вмила личко
незряча дівчинка у ранці.
Не знала: що на дні у склянці
лежав маленький камінець,
що вніс космічний вітерець.
Коли ж водичку допила,
почути торохкіт змогла.
А потім сталось якесь диво. -
Ця дівчинка була чутлива
до різних запахів та звуків.
Відразу ж і відчула стукіт.
Взяла у руки камінець,
та з ліжка - прямо на стілець,
щоб інші камінці дістати,
присіла, стала їх збирати.
Зібрала дивні камінці,
та їх тримає у руці.
Аж, раптом, темрява в очах,
мов, розступилась - то не жах,
а радість від такого дива.
Ця дівчинка була кмітлива,
тож зрозуміла: що каміння
незвичне було, без сумління.
Дівчина тільки зрозуміла,
аж, раптом, Птаха сріброкрила
в вікно до неї залетіла
і на плече дівчини сіла.
Та й мовить голосом людини:
Ці камінці, в нічні години
водою в склянці заливай,
та на всю нічку залишай.
А вранці - личко умивай,
та свої очка протирай.
А три ковтка останні випий.
Побачиш знову все на світі.
Два тижні поспіль, увесь мир
побачиш, бо вернеться зір.
Побачиш далі ти, дівчино,
як камінці на воду вплинуть. -
Води структуру змінять, слину. -
Така вода на слину вплине.
Хвороби вилікує тіла.
Водичку пий цілющу сміло!
Город свій нею поливай -
збереш цілющий теж, врожай.
Цей Дар Небес не продавай!
Віднині, всім допомагай."
Тож люди ходять до хатини -
лікує всіх, тепер, дівчина.
Очистилась в річках вода.
Той край покинула біда.
Я побував у тім краю.
Тепер його не впізнаю. -
Там люди мирні, та веселі
та радість в кожній там оселі.
Так сталось, що космічний вітер,
на краще долю зміг змінити.
Цілющу воду теж я пив..." -
Птах буркотів та гомонів.
Тетянці казку розповів.
*******   / 23.07.2013 р. /

Нінель  Свіріна

© Copyright: Ариаднынити, 2013
Свидетельство о публикации №113092110719 


© Copyright: Ариаднынити, 2013

Регистрационный номер №0160477

от 22 сентября 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0160477 выдан для произведения:

 

Космічний вітер.
/ Пташині казки /.-9.
**********************
Пташина знову завітала,
як спати в ліжечко лягала
Тетянка - дівчинка мала.
Пташина знов розповіла
цікаву, незвичайну казку.
Послухайте і ви, будь ласка.
"У Всесвіті різноманітне
життя проявлене. Орбітне
перетинання неможливо
планет - сусідів. - Це важливо.
Тож, кожна, з них, живе окремо.
В житті проявлена система:
Космічних, діючих Законів
для всіх, без виключно, мільйонів
сузірь та Всесвітів, планет. -
Це, мов, Всесвітній Інтернет,
де кожен прожива окремо,
своїм життям. - Як Вірт-система.
Так от, бува: космічний вітер,
несе з орбіти - на орбіту:
комети, камінці; ще й пилу
космічного швиря, що сили.
А в них - своє життя космічне:
фізичне, ще й энергетичне.
Ось так, на Землю й потрапляють
бактерії, що виживають,
проходячи єкстрім - умови,
розмножуючись знову й знову.
Так трапилось, космічний вітер
приніс, до нашої орбіти
земної, дивні камінці,
що влучили, неначе, в ціль -
в вікно хатинки, край села;
родина бідна там жила. -
Дідусь, бабуся, донька, син;
невістка, та онук один.
Донька розумна, та вродлива.
Та доля доньки не щаслива. -
бо втратила, з дитинства, зір,
коли напав у лісі звір. -
Злякалась дівчинка лисиці.
/З тих пір, цей напад в ночі сниться/.
Так ось, ті камінці попали
у ліжко, де дівчина спала.
А ще, у склянку із водою 
/ стояла та - над головою -
у шафі, поряд, на полички/. -
Тієї водою вмила личко
незряча дівчинка у ранці.
Не знала: що на дні у склянці
лежав маленький камінець,
що вніс космічний вітерець.
Коли ж водичку допила,
почути торохкіт змогла.
А потім сталось якесь диво. -
Ця дівчинка була чутлива
до різних запахів та звуків.
Відразу ж і відчула стукіт.
Взяла у руки камінець,
та з ліжка - прямо на стілець,
щоб інші камінці дістати,
присіла, стала їх збирати.
Зібрала дивні камінці,
та їх тримає у руці.
Аж, раптом, темрява в очах,
мов, розступилась - то не жах,
а радість від такого дива.
Ця дівчинка була кмітлива,
тож зрозуміла: що каміння
незвичне було, без сумління.
Дівчина тільки зрозуміла,
аж, раптом, Птаха сріброкрила
в вікно до неї залетіла
і на плече дівчини сіла.
Та й мовить голосом людини:
Ці камінці, в нічні години
водою в склянці заливай,
та на всю нічку залишай.
А вранці - личко умивай,
та свої очка протирай.
А три ковтка останні випий.
Побачиш знову все на світі.
Два тижні поспіль, увесь мир
побачиш, бо вернеться зір.
Побачиш далі ти, дівчино,
як камінці на воду вплинуть. -
Води структуру змінять, слину. -
Така вода на слину вплине.
Хвороби вилікує тіла.
Водичку пий цілющу сміло!
Город свій нею поливай -
збереш цілющий теж, врожай.
Цей Дар Небес не продавай!
Віднині, всім допомагай."
Тож люди ходять до хатини -
лікує всіх, тепер, дівчина.
Очистилась в річках вода.
Той край покинула біда.
Я побував у тім краю.
Тепер його не впізнаю. -
Там люди мирні, та веселі
та радість в кожній там оселі.
Так сталось, що космічний вітер,
на краще долю зміг змінити.
Цілющу воду теж я пив..." -
Птах буркотів та гомонів.
Тетянці казку розповів.
*******   / 23.07.2013 р. /

Нінель  Свіріна

© Copyright: Ариаднынити, 2013
Свидетельство о публикации №113092110719 


Рейтинг: 0 521 просмотр
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!

 

Популярные стихи за месяц
103
81
79
70
67
62
61
58
56
54
54
54
53
51
51
51
49
49
49
48
48
47
47
45
44
44
43
Лесное озеро 4 августа 2017 (Тая Кузмина)
39
39
35