ГлавнаяПоэзияПереводы и стихи на других языкахСтихи на других языках → Космічна подорож до Венери. / Пташині казки /. -5.

 

Космічна подорож до Венери. / Пташині казки /. -5.

8 сентября 2013 - Ариаднынити


 
 Космічна подорож до Венери.

          / Пташині казки /. -5.
******************************
Минула перша ніч у горах.
А вранці Танця баче: море
безкрайнім дзеркалом блищіть.
Над морем - срібний Птах летить.
А в море небо впало синє.
Симфонія ранкова лине:
виводить соло Птах, на фоні
акордів хвиль морських. Долоні,
до Сонця, Танця простягнула;
неначе, в промені пірнула.
А, після легкого сніданку,
у мандри вирушили зранку
й до вечора. В якійсь печері
вірші читали до вечері....
А під ліванським кедром знову
філософічні йшли розмови:
і про прибульців, Космос, Вічність;
про людство, проявів незвичність;
про містику, легенди тощо...
Та став накрапувати дощик -
його ніхто і не помітив.
Аж, раптом, так запахли квіти,
що поруч, у траві зростали,
нічних метеликів скликали....
В багатті дрова тріскотіли. -
На світ комахи всі летіли:
миттєво, стільки їх згорало;
немов, їх полум'я лизало!
Тетянку зваблює дрімота....
Зівота тягнеться до рота....
Лягла маленька та чекає. -
То, де ж  казковий Птах літає?!
Аж, раптом, небо прояснилось,
на Танцю, з місяцем, дивилось.
Доріжка сріблом заблищала....
До Танці казка завітала.
Маленька Птахові зраділа.
Так, вперше, з ним заговорила:
"Літати я навчитись хочу
з тобою, Птах, цієї ночі!"
Птах трішки, мовчки посидів,
а потім, Танці відповів:
"Тож, потерпіти трошки треба. -
Хай засинають всі. До неба,
з тобою разом підіймусь."
"Літати швидко я навчусь?!" -
Тетянка радісно спитала,
коли повільно засинала.
Не розуміє: спить, чи ні?
Все, мов, реальність - уві сні.
                 2.
Пташина їй розповідає. -
Літати дівчинку навчає:
"Повільно треба підійматись
й за пір'ячко моє триматись.
Покличу тільки: "Повертайся!"-
Лети відразу ж, не вагайся!
Якщо повернешся невчасно,
то світло в серці миттю згасне.-
Зупиниться життя година,
якщо замешкаєшь, дитино.
Тоді не буде вороття -
ти увійдеш до Небуття.
Зарано відлітати в Небо! -
Ще на Землі пожити треба."
"Усе зроблю, як ти промовив!
Даю тобі я - чесне слово!"
"То ж, полетіли - не барись!
На мене, дівчинко, дивись." -
Промовив Птах, та полетів;
та, як завжди, щось буркотів.
Тетянка, з легкістю, злітала.
Політ свій, вперше, починала.
Який незвичний, дивний стан!
Політ реальний - не обман.
Душа зліта, мов, в Небеса!
Неперевершена краса
навколо! Дівчинка радіє:
вона, мов Птах, літати вміє!
Летить над морем - океаном,
мов пташка, дівчинка Тетяна.
На небі - повний Місяць сяє.
Тетянка понад ним літає!
Зірки блищать, мов, діаманти!-
Вони є свідками таланту:
"Літаєш, Танцю, блискавично!" 
"Радію! Відчуття незвичне!"-
Летить, із Птахом розмовляє.
Все ближче до зірок злітає.             
Красою зваблюють зірки!
Нестрашно Танці - навпаки.-
Всю душу радість охопила!
Нарешті, має, наче, крила!
"Які зірки! Яка краса!
От би, ще вище - в Небеса
злетіти до зірок миттєво!
Та відстань немала, суттєва.
                     3.
Венера світить блискавично!
Дістатись би туди фізично."-
Лише в думках "прошепотіла",
та миттю, з Птахом, долетіла. -
Здійснилась мрія Танці знову:
ступила ніжкою основи
поверхні кулі - на Венеру. -
Ось, відкриття нової ери! -
Земна людина долетіла
на побажанні міцних крилах.
Та, раптом, бачє: що за диво:
над нею - дівчина вродлива,
немов хмаринкою, літає;
сріблясто -білий одяг має.
Така собі венеріанка.
Тож, знов дивується Тетянка.
Та тільки-но спитать хотіла,
венеріанка відповіла
миттєво, Танці на питання,
виконуючи побажання:
"Ми - не такі, як земні люди.
Колись, "земні" такими ж будуть:
легкі, пухкенькі, мов, хмаринки.
"Земні" ж, ті ближче до тваринки.
А як на Землю прилетиш,
людей земних оповістиш. 
Коли свідомість ті розвинуть,
тим, на фізичне тіло вплинуть,
воно тонкіше стане, згодом;
на краще змінить свою вроду -
нова людина на Землі.
Тож, не потрібні кораблі
людині будуть, щоб літати.
Та довго ще, на це, чекати!"
"Як тебе звуть?" - Пита Тетянка.
"Айянка - венереніанка." -
Відповідає знов дівчина. -
Хай, не земна, але ж, людина!
Тетянка, згодом, помічає:
Айянка рота відкриває,
та, якось дивно розмовляє -
в Тетянці голос той лунає.
"Чому ти, дівчинко, смутилась?
Ти телепатії навчилась.
Тому, думками розмовляємо.
Знов прилітай - тебе чекаємо!"
"Тож, до побачення, Айянко!"
"Швидкої! Хай щастить, Тетянко!"
Як тільки дівчинка збагнула,
Пташини голос, знов почула:
"Лети  до дому! Там чекають.
Назад - на Землю повертають.
Поквапся! Хвилька залишилась!"
"Але ж, я, трішечки втомилась!"
"Сідай - мені, скоріш, на спинку!
Та відпочинь на ній, дитинка!"
М'яка, тепленька Пташки спинка,
на котрій міцно спить дитинка....
Птах, знову, дивно буркотів.
Малятка, й вам чудових снів!
*******   / 05.08.2013 р. /

       Нінель Свіріна


© Copyright: Ариаднынити, 2013

Регистрационный номер №0157412

от 8 сентября 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0157412 выдан для произведения:

 
 Космічна подорож до Венери.

          / Пташині казки /. -5.
******************************
Минула перша ніч у горах.
А вранці Танця баче: море
безкрайнім дзеркалом блищіть.
Над морем - срібний Птах летить.
А в море небо впало синє.
Симфонія ранкова лине:
виводить соло Птах, на фоні
акордів хвиль морських. Долоні,
до Сонця, Танця простягнула;
неначе, в промені пірнула.
А, після легкого сніданку,
у мандри вирушили зранку
й до вечора. В якійсь печері
вірші читали до вечері....
А під ліванським кедром знову
філософічні йшли розмови:
і про прибульців, Космос, Вічність;
про людство, проявів незвичність;
про містику, легенди тощо...
Та став накрапувати дощик -
його ніхто і не помітив.
Аж, раптом, так запахли квіти,
що поруч, у траві зростали,
нічних метеликів скликали....
В багатті дрова тріскотіли. -
На світ комахи всі летіли:
миттєво, стільки їх згорало;
немов, їх полум'я лизало!
Тетянку зваблює дрімота....
Зівота тягнеться до рота....
Лягла маленька та чекає. -
То, де ж  казковий Птах літає?!
Аж, раптом, небо прояснилось,
на Танцю, з місяцем, дивилось.
Доріжка сріблом заблищала....
До Танці казка завітала.
Маленька Птахові зраділа.
Так, вперше, з ним заговорила:
"Літати я навчитись хочу
з тобою, Птах, цієї ночі!"
Птах трішки, мовчки посидів,
а потім, Танці відповів:
"Тож, потерпіти трошки треба. -
Хай засинають всі. До неба,
з тобою разом підіймусь."
"Літати швидко я навчусь?!" -
Тетянка радісно спитала,
коли повільно засинала.
Не розуміє: спить, чи ні?
Все, мов, реальність - уві сні.
                 2.
Пташина їй розповідає. -
Літати дівчинку навчає:
"Повільно треба підійматись
й за пір'ячко моє триматись.
Покличу тільки: "Повертайся!"-
Лети відразу ж, не вагайся!
Якщо повернешся невчасно,
то світло в серці миттю згасне.-
Зупиниться життя година,
якщо замешкаєшь, дитино.
Тоді не буде вороття -
ти увійдеш до Небуття.
Зарано відлітати в Небо! -
Ще на Землі пожити треба."
"Усе зроблю, як ти промовив!
Даю тобі я - чесне слово!"
"То ж, полетіли - не барись!
На мене, дівчинко, дивись." -
Промовив Птах, та полетів;
та, як завжди, щось буркотів.
Тетянка, з легкістю, злітала.
Політ свій, вперше, починала.
Який незвичний, дивний стан!
Політ реальний - не обман.
Душа зліта, мов, в Небеса!
Неперевершена краса
навколо! Дівчинка радіє:
вона, мов Птах, літати вміє!
Летить над морем - океаном,
мов пташка, дівчинка Тетяна.
На небі - повний Місяць сяє.
Тетянка понад ним літає!
Зірки блищать, мов, діаманти!-
Вони є свідками таланту:
"Літаєш, Танцю, блискавично!" 
"Радію! Відчуття незвичне!"-
Летить, із Птахом розмовляє.
Все ближче до зірок злітає.             
Красою зваблюють зірки!
Нестрашно Танці - навпаки.-
Всю душу радість охопила!
Нарешті, має, наче, крила!
"Які зірки! Яка краса!
От би, ще вище - в Небеса
злетіти до зірок миттєво!
Та відстань немала, суттєва.
                     3.
Венера світить блискавично!
Дістатись би туди фізично."-
Лише в думках "прошепотіла",
та миттю, з Птахом, долетіла. -
Здійснилась мрія Танці знову:
ступила ніжкою основи
поверхні кулі - на Венеру. -
Ось, відкриття нової ери! -
Земна людина долетіла
на побажанні міцних крилах.
Та, раптом, бачє: що за диво:
над нею - дівчина вродлива,
немов хмаринкою, літає;
сріблясто -білий одяг має.
Така собі венеріанка.
Тож, знов дивується Тетянка.
Та тільки-но спитать хотіла,
венеріанка відповіла
миттєво, Танці на питання,
виконуючи побажання:
"Ми - не такі, як земні люди.
Колись, "земні" такими ж будуть:
легкі, пухкенькі, мов, хмаринки.
"Земні" ж, ті ближче до тваринки.
А як на Землю прилетиш,
людей земних оповістиш. 
Коли свідомість ті розвинуть,
тим, на фізичне тіло вплинуть,
воно тонкіше стане, згодом;
на краще змінить свою вроду -
нова людина на Землі.
Тож, не потрібні кораблі
людині будуть, щоб літати.
Та довго ще, на це, чекати!"
"Як тебе звуть?" - Пита Тетянка.
"Айянка - венереніанка." -
Відповідає знов дівчина. -
Хай, не земна, але ж, людина!
Тетянка, згодом, помічає:
Айянка рота відкриває,
та, якось дивно розмовляє -
в Тетянці голос той лунає.
"Чому ти, дівчинко, смутилась?
Ти телепатії навчилась.
Тому, думками розмовляємо.
Знов прилітай - тебе чекаємо!"
"Тож, до побачення, Айянко!"
"Швидкої! Хай щастить, Тетянко!"
Як тільки дівчинка збагнула,
Пташини голос, знов почула:
"Лети  до дому! Там чекають.
Назад - на Землю повертають.
Поквапся! Хвилька залишилась!"
"Але ж, я, трішечки втомилась!"
"Сідай - мені, скоріш, на спинку!
Та відпочинь на ній, дитинка!"
М'яка, тепленька Пташки спинка,
на котрій міцно спить дитинка....
Птах, знову, дивно буркотів.
Малятка, й вам чудових снів!
*******   / 05.08.2013 р. /

       Нінель Свіріна


Рейтинг: 0 703 просмотра
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!

Популярная поэзия
+327 + 281 = 608
+312 + 204 = 516
+258 + 194 = 452
+243 + 198 = 441
+210 + 167 = 377
+200 + 172 = 372
+206 + 158 = 364
+175 + 145 = 320
+164 + 146 = 310
+185 + 124 = 309
+159 + 145 = 304
+167 + 122 = 289
+154 + 135 = 289
+145 + 121 = 266
+160 + 100 = 260
+139 + 116 = 255
+135 + 117 = 252
+133 + 109 = 242
+140 + 102 = 242
+128 + 107 = 235
+152 + 83 = 235
+133 + 97 = 230
Все пройдет. 22 января 2012 (чудо Света)
+135 + 91 = 226
+133 + 92 = 225
+127 + 97 = 224
+118 + 105 = 223
+128 + 95 = 223
+133 + 81 = 214
+126 + 88 = 214
+114 + 98 = 212
ВЫБОР26 июня 2015 (Елена Бурханова)
+107 + 104 = 211
+122 + 86 = 208
ЗВОНОК25 октября 2013 (Елена Бурханова)
+118 + 86 = 204
+108 + 95 = 203
+113 + 89 = 202
+110 + 91 = 201
+111 + 90 = 201
+116 + 81 = 197
+107 + 87 = 194
+152 + 41 = 193
+110 + 83 = 193
+106 + 84 = 190
+110 + 79 = 189
Де жа вю4 декабря 2013 (Alexander Ivanov)
+108 + 76 = 184
+106 + 77 = 183
+107 + 75 = 182
+110 + 66 = 176
+116 + 60 = 176
+107 + 68 = 175
+146 + 18 = 164